Як Одеса провела громадські слухання бюджету без бюджету

На початку грудня начальник Одеської МВА Сергій Лисак, згідно з Законом "Про місцеве самоврядування в України", підписав розпорядженням про проведення громадських слухань щодо проєкту бюджету Одеси на 2026 рік. 

Минулого тижня представників громадськості зібрали на ці слухання. Але, як виявив Центр публічних розслідувань, міська рада цього разу діяла не за процедурою, визначеною власними ж нормативними документами. 

Невідповідності у процедурі

Почнемо з того, що чинний у місті бюджетний регламент передбачає не громадські слухання, а бюджетні обговорення проєкту бюджету. І проводитися вони мають протягом 10 днів після оприлюднення документа.

Регламент Одеської міськради також чітко визначає процедуру внесення проєктів рішень: їх можуть пропонувати міський голова, постійні комісії, депутати, виконком або загальні збори громадян. А проєкт рішення, який подає виконком, включають до порядку денного лише за наявності його рішення з цього питання.

На практиці ж усе вийшло навпаки. Проєкт рішення виконкому щодо схвалення бюджету на сайті міськради завантажили 5 грудня о 16:51, а доопрацьовували його 8 грудня. Новина ж про його схвалення виконкомом з’явилася 9 грудня. При цьому сам проєкт бюджету в пакеті документів ради оприлюднили лише 8 грудня. Тобто всі маніпуляції проходили вже після, так званих, слухань.

Слухання без документа

Тож фактично громадські слухання стосовно самого проєкту бюджету не відбулися. Містянам показали слайди та короткі пояснення, але повного тексту бюджету разом з додатками тоді не бачив ніхто. На це одразу звернула увагу депутатка міськради Світлана Осауленко. За її словами, їй складно було що-небудь обговорювати, бо за 15 років це перший раз, коли їй не надано сам проєкт бюджету перед його обговоренням, а на слух їй важко сприйняти усі показники бюджету розміром у 15 мільярдів гривень.

Скрин: Одеська міська рада

Тобто громадськість та депутати обговорювали не проєкт бюджету, а презентацію його загальних параметрів. Оскільки, згідно з законодавством, проєктом документ стає лише після схвалення його виконкомом.

Проблеми презентації

Тож аналізуючи проведення громадських слухань, ЦПР погоджується з учасниками в тому, що важко обговорювати те, чого не надано, тобто самого проєкту бюджету. Бо лише вивчаючи проєкт бюджету повністю, можна спробувати зрозуміти, які ідеї туди закладалися. Однак навіть у межах слайдової презентації ми виявили помітні недоліки.

Плутанина з термінами

Згідно з бюджетним законодавством, з кінця 2023 року "військове ПДФО" повністю надходить до державного бюджету. Це перерозподіл між рівнями бюджетів, а не "втрати", як озвучували на слуханнях, місцевої скарбниці. Термін "втрати" у Бюджетному кодексі взагалі використовується виключно лише у разі надання пільг з податків і зборів. Попри це департамент фінансів подає перерозподіл як "втрати", про що прямо вказано у презентації. Це системне використання термінів поза межами визначень Бюджетного кодексу.

Пріоритети у видатках

Видатки на "державне управління" у 2026 році планують у розмірі 1,6 мільярда гривень. У 2025 році ця сума становила 1,4 мільярда. Зростання більш ніж на 15%. І це при тому, що на 2025 рік оплата праці одного працівника міськради та її виконавчих органів, яка є найбільшою з цих витрат, закладалась вдвічі більше, ніж середня заробітна плата по місту. Тобто чиновники міськради продовжують дбати про себе, а не про городян. 

Скрин: Одеська міська рада

Резервний фонд і законодавство

Слайд про напрями використання резервного фонду створив враження, що його готували без урахування вимог Бюджетного кодексу. Резервний фонд призначений лише для непередбачених видатків, які не могли бути враховані під час складання бюджету. Натомість у презентації зазначено, що його планують спрямовувати на публічні інвестиційні проєкти, які мають бути включені до проєкту бюджету заздалегідь.

Скрин: Одеська міська рада

Дивно також чути посилання на статтю 75-2 Бюджетного кодексу паралельно з твердженням, що розподіл коштів бюджету розвитку відбудеться у лютому. Частина 5 цієї ж статті прямо вимагає включати публічні інвестиції до проєкту місцевого бюджету вже на момент його подання. Натомість перелік таких проєктів, який має бути додатком до бюджету, у проєкті відсутній.

Що приховує проєкт бюджету

Після оприлюднення документа, ЦПР провів таки первинний аналіз. І він викликає ще більше запитань до якості складеного проєкту.

Реверсна дотація: стара сума у новому документі

На презентації повідомили, що Законом про Державний бюджет реверсну дотацію порівняно з проєктом Закону зменшено з 881,4 мільйона гривень до 141,7 мільйона. Але в проєкті бюджету залишилася стара сума. 

Так, закон дозволяє тимчасово враховувати показники з проєкту Держбюджету, якщо він не ухвалений до 1 грудня. Але після ухвалення державного бюджету місцеві ради зобов’язані протягом двох тижнів привести свої показники у відповідність. Тож департаменту фінансів все одно доведеться це переробляти.

Кредит, який уже погашений

У проєкті бюджету передбачили 210 мільйона гривень на погашення основної суми кредиту, який, за повідомленням очільника Одеської МВА Сергія Лисака, був повністю погашений ще на початку грудня 2025 року.

Відсутність додатка про публічні інвестиції

Також цікавим є те, що сам оприлюднений проєкт бюджету взагалі не містить додатку з розподілом публічних інвестицій за конкретними проєктами й програмами. При цьому Типова форма рішення про місцевий бюджет вимагає цей додаток при наявності відповідних інвестиційних проєктів.

Фактично це означає, що міська влада знову залишає собі можливість визначати фінансування в ручному режимі й у проєкт бюджету не було закладено жодного публічного інвестиційного проєкту.

Тож лише за першими двома пунктами видно приблизно 950 мільйона гривень вільного ресурсу. 

Фінальний висновок

Начальник Одеської МВА Сергій Лисак виконав закон, оголосивши громадські слухання. Але виконавчі органи міськради порушили власні нормативні документи. І замість послідовності "розробка проєкту – схвалення – оприлюднення – обговорення", місто отримало схему "обговорення – схвалення – оприлюднення". Результат – неякісний проєкт бюджету, який у разі ухвалення у такому вигляді доведеться серйозно переробляти.

Сергій Бондаренко