Херсонське підприємство долає наслідки окупації: "Стратегія зараз — вижити"

14 червня 2023 р. 15:03

Херсонське підприємство долає наслідки окупації: "Стратегія зараз — вижити"

Директор броварні Володимир Шеменков. Фото ЦПР/Альбіна Карман

Південно-степову броварню "Дрофа" заснували три роки тому. Підприємство встигло встати на ноги, розробити стратегію розвитку, поповнити свій арсенал багатьма видами пива, у тому числі крафтового. Однак, минулого року російські окупанти зайшли в Херсон, не оминули й "Дрофу". Як наслідок розвалена стіна, викрадена машина та багатомільйонні збитки. 

Про те, як "Дрофа" пережила окупацію та відновила роботу говоримо з директором підприємства Володимиром Шеменковим у стінах броварні. 

"Дрофа" нашими очима 

"Ось місце, де вариться пиво. Ось магістралі, де воно йде далі. Після усіх процесів розливається та йде на продаж. А ось це кіт Микола", — знайомить мене з підприємством Володимир.


Виробничі приміщення. Фото: Альбіна Карман

Обладнання, яке ми зараз бачимо, під час окупації вивозили, аби вберегти від росіян. А після звільнення Херсону ще певний час його не повертали, аби вберегти від російських обстрілів, які посилилися відколи ворог перейшов на лівий берег. 

В офісному відділенні досі побиті вікна. Володимир каже, що коли був прильот, то скло сипалось уламками, а працівники, які залишалися на "Дрофі" під час окупації, були саме в приміщенні: "Я навіть не розумію як не влучило у когось з нас".


Володимир Шеменков біля розбитих вікон. Фото: Альбіна Карман

В офісному приміщенні також знайомимось з ще одним домашнім улюбленцем підприємства – кішкою Олею. Її прихистили під час окупації та Оля не проти фотографуватися, на відміну від кількох інших працівників підприємства, які за цим спостерігали. 


Кішка Оля. Фото: Альбіна Карман

На броварні велике приміщення і, напевно, самостійно на ньому можна було б загубитися. Офіс, виробництво, старий завод, магазин, колишня дегустаційна зала і прохідна кімнатка охоронця, який би залюбки розповідав і розповідав про нові сорти пива та історію України. 


Магазин "Дрофи". Фото: Альбіна Карман


Відпочинкова зона персоналу. Фото: Альбіна Карман

Але Володимир веде показати машину співробітниці, яка побита російським снарядом стоїть у дворі підприємства. "Прилетіла ось така штука, — каже, — на щастя, в машині нікого не було". 


Машина у дворі броварні після прильоту. Фото: Альбіна Карман

"Дрофа" на вигляд доволі пуста. Ми бачимо від сили ще 5 людей, крім Володимира. Хоча вже знаємо, що до окупації тут працювало 80 людей. 

"Дрофа" під час окупації 

"Вже 24 лютого ми розуміли, що вони зайдуть. Вже 24 лютого зранку ми знали, що йдуть запеклі бої на мості між двома берегами", — каже директор "Дрофи". 

Коли окупанти зайшли в місто, підприємство припинило роботу, але працівники приходили щодня, щоб контролювати обладнання. Володимир каже: 

"Ми розуміли, що відбувається, але не розуміли що буде далі. Ми не варили нічого, не продавали, але ходили сюди". 

Через певний час місцеві жителі почали ризикувати відкривати свої бізнеси, магазини в умовах окупації, і, за словами Володимира, спочатку ніхто нікого не чіпав. "Дрофа" також відчинилася: 

"Це приблизно був кінець березня, початок квітня. Ніхто нічого від нас не вимагав. З рублями ми теж не працювали", — пригадує директор броварні, — Але потім пішли такі балачки, що, мовляв, якщо до першого липня не перереєструвати підприємство за російським законодавством, то підприємство буде вважатися безглуздим і його заберуть. Принципова позиція власників була така: ми нізащо не будемо перереєстровуватися". 

– Коли настав найкризовіший момент після 24 лютого?

– Це було 7 жовтня.

Саме до 7 жовтня броварня ігнорувала росіян, які просили підприємства реєструватися за їх законодавством. Спочатку відтягнули на місяць, потім ще на один, потім отримали ультиматум — 1 жовтня кінцевий термін перереєстрації. Але і тоді "Дрофу не перереєстрували". 

"До 7 жовтня стояли українські термінали та ми сплачували українські податки. А 7 жовтня зайшли люди з якимись розпорядженнями й повністю поставили свою бухгалтерію, виконуючого обов'язки директора, службу охорони. З 7 жовтня по 11 листопада росіяни фактично розграбовували господарство. Ми не мали ніякого дотику до того, щоб контролювати цей процес", — каже Володимир. 


Під час робочого процесу на виробництві. Фото: Альбіна Карман

Він пригадує, що росіяни хотіли відновлювати підприємство. З того моменту керівництво броварні попередило усіх своїх підрядників, що не потрібно нічого робити та виготовляти. Фактично, просили зупинити роботу. Також росіяни заборонили тим працівникам "Дрофи", які залишились, спілкуватися із власниками (двоє власників "Дрофи" Олег Коноваленко та Юрій Залинський на той момент були за кордоном) і, за словами Володимира, сказали, що хто буде саботувати усі їхні процеси, той поїде на катівню.

Однак, Володимир продовжував спілкуватися із власниками: "Я виходив до кафе і телефонував з іншого Wi-Fi". 

– Тобто фактично процес роботи підприємства був припинений?

– Окупанти своїми правилами розкидались. У той період вони тут розпоряджалися.

Наразі всю інформацію директор підприємства передав Службі безпеки України, тому деяку інформацію, яка відома про росіян, які конкретно були на території "Дрофи", не розголошує, щоб не завадити слідству. 

"Дрофа" після звільнення 

Володимир підсумовує, що загалом все обладнання після окупації залишилось на місці, але такі речі як відеореєстратори та комп'ютери росіяни все ж вкрали. Їхній названий керівник служби безпеки також "віджав" у підприємства службовий автомобіль. 

Відновлюватися після окупації підприємству важко. Якщо до 24 лютого 2022 року на "Дрофі" працювало понад 80 працівників, під час окупації – мінімум був 50-60 людей, то зараз усього 18. Та і збитки підприємства через росіян, за словами Володимира, складають приблизно 9 мільйонів гривень. 


Момент прильоту. Відео: Володимир Шеменков 

– Яку кількість пива виробляли до окупації та після деокупації?

– До окупації ми могли виробляти до 100 тонн за 1,5 місяця. Після деокупації втричі менше. Купівельна спроможність дуже низька.

– Який зараз стан виробничого підприємства?

– Скрутний. Стратегія зараз – вижити.