З чого починається “родіна”: як окупанти змінюють освітній процес на загарбаних територіях

02 серпня 2022 р. 20:31

З чого починається “родіна”: як окупанти змінюють освітній процес на загарбаних територіях

Станом на початок серпня 2022 року частини деяких українських регіонів, на жаль, залишаються окупованими. Важко не помітити, як загарбники поспішають не тільки підкорити собі органи місцевого самоврядування, бізнес та медіа, а й якомога швидше залізти в голову молодому поколінню – через підручники та засланих «вчителів-волонтерів».

Журналісти Центру публічних розслідувань розібралися, як окупанти міняють історію та прагнуть виховувати дітей на захоплених територіях, поширюючи проросійські наративи.

В середині березня 2022 року до вже окупованого на той час Старобільська на Луганщині приїжджає ректорка так званого ЛДПУ (колишній Луганський Національний Університет ім. Т. Шевченка) та так звана депутатка ОРЛО (окуповані райони Луганської області) Жанна Марфіна.

Зазначимо, що російські окупанти тоді ще не зайняли Сєвєродонецьк, у Рубіжному тривали бої. Навколо війна. Масштабна.

Але, незважаючи ні на що, Марфіна вже відкриває “Старобільський факультет”, супроводжуючи це гучними заявами, та інформаційним шумом на ресурсах колаборантів.

"Робота освітніх організацій - запорука мирного сьогодення та гідного майбутнього", - запевняє депутатка так званої "народної ради" терористичної організації "лнр" Жанна Марфіна.


Жанна Марфіна, так звана «ректорка ЛДПУ та депутатка народної ради т. зв. «лнр»

Розглянемо детальніше, що саме окупанти так поспішають змінити в освіті на загарбаних територіях та на який результат розраховують.

«Перевиховання» вихователів 

Новинні ресурси рф і псевдореспублік рясніють заголовками про «перепідготовку» вчителів з новоокупованих територій.

«Педагоги Херсонської області пройдуть перепідготовку в Криму найближчим часом, щоб першого вересня всі школи та дитячі садки могли розпочати роботу за новими програмами», - Лента новостей Крыма.

«Педагогів ДНР будуть готувати для викладання в школах республіки за російськими освітніми стандартами», - РИА Новости. 

«З 6 червня до 21 листопада заплановано проходження курсів професійної перепідготовки для вчителів української мови та літератури за додатковою професійною освітньою програмою "Філологія. Російська мова та література"», - Луганский Информационный Центр (переклад з російської - ЦПР).

«Протягом 8 тижнів планується перенавчити близько 20 тисяч вчителів різних спеціальностей», - каже гауляйтер Криму Сергій Аксьонов.

І тут могло б здатися, що мова про «перепідготовку» вчителів української мови, мовляв, забули вони «великий і могутній» під впливом «бендерівсько-фашистської хунти». Але ось цифра у 20 тисяч...

Справа в тому, що за даними Держстату України на 2021 рік у середніх навчальних закладах Запорізької та Херсонської областей разом узятих працювало близько 27 тисяч викладачів. І навіть якщо додати сюди працівників дитячих садків та ВНЗ, то з урахуванням викладачів, що поїхали, та навчальних закладів, які не відкриються у наступному навчальному році на окупованих територіях, то виходить, що «перепідготувати» окупанти зібралися всіх вчителів на підконтрольних їм територіях в цих областях.

Навряд чи росіяни зможуть донести якісь нові сакральні знання вчителю фізики чи математики, та й виділяють вони на цей «захід» лише 8 тижнів, на 20 тисяч осіб! Тож, знаючи про любов окупантів до фільтраційних таборів, можемо припустити, що вся подібна активність покликана служити здебільшого ідеологічною обробкою педагогів та виявленням серед них «неблагонадійних» елементів.

Що по суті окупанти і не приховують:

«Викладання було українською мовою, ідеологія була зовсім неправильна, тому перед тим, як приступати та виховувати дітлахів, ми повинні зрозуміти, наскільки підготовлені в цьому плані самі викладачі та вчителі», - заявляв т. зв. «глава» ОРЛО Леонід Пасічнік.

Крім того, окупанти мають проблеми із комплектуванням педагогічного складу.

«Наскільки мені відомо, викладачів там майже немає, принаймні з колишнього складу. Або виїхали, або знаходяться десь там, але на співробітництво не пішли», - каже завідувач кафедри історії ЛНУ ім. Т. Шевченка, доктор наук Олександр Набока.

Тож заяви окупантів про те, що: «У звільнених від української окупації районах Донецької Народної Республіки побажали продовжити роботу на своїх місцях практично всі вчителі місцевих шкіл», - про що пишуть ресурси окупантів, теж не більш ніж частина пропаганди ворога. Про це також каже той факт, що вони зібралися привозити «волонтерів» з росії.

«Так, вже попередньо сформовано групу вчителів-добровольців у Новосибірській області. Про плани відправити вчителів до ДНР та ЛНР», - пише видання окупантів «RGRU» наприкінці червня цього року.

В матеріалі окупантів: «У Міносвіти Бурятії "РГ" розповіли, що направили до шкіл республіки пропозиції педагогам, щоб підготувати списки добровольців» (переклад з російської - ЦПР).

Тож за бурятськими танкістами йдуть бурятські освітяни.

Ба більше, у липні дагестанські чиновники помилково опублікували список з іменами 214 педагогів із 33 регіонів росії. Ці вчителі виразили бажання вирушити до самопроголошених квазіреспублік чи до окупованих російською армією Запорізької та Херсонської області України.

Судячи з інтерв’ю одному з російських видань, ці педагоги не приховують істинних мотивів свого переїзду до України.



Війна за “скрєпи”

Але на «перевихованні» педагогів окупанти, звісно, ​​не зупиняються. Одночасно з «промиванням мізків» вчителям перехід на російські стандарти освіти також включає ряд суто технічних моментів, починаючи від запровадження власних «стандартів» освіти і до знищення всіх українських підручників під приводом боротьби з сатанізмом і вибудовування «здорових статевих відносин».

Так званий «голова уряду» ОРЛО Сергій Козлов виявив факти руйнування духовних скрєп, та іншого морального розкладання, що мали місце на «звільнених» російськими військами територіях.


Ну а представники «мвс» ОРЛО у Євсузі Біловодського району знайшли у школах «пропагандистську» літературу. Такою виявилися книги про С. Бандеру та дитячі комікси "Пригоди Микитки", але особливу увагу поліцаїв привернули підручники з історії. Такий інтерес «правоохоронці республіки» аргументували тим, що у цих підручниках стверджується, що росія веде війну з Україною.

До речі, те що люди в погонах, на щойно окупованій території, займаються тим, що риються в шкільній бібліотеці, вишукуючи «неправильну» літературу, також свідчить про те, яку увагу окупанти приділяють «роботі з дітьми та молоддю».

«Заходи» з масового вилучення окупантами навчальної літератури зі шкіл не поодинокі, «прокуратура» ОРЛО у середині червня повідомляла, що зі шкіл вже вилучено 22 тисячі підручників і «робота» у цьому напрямі триває. Разом з цим окупанти завозять підручники з росії, «Єдина Росія» доставила для бібліотек та шкіл «лнр» 20 тис. екземплярів дитячої літератури», - пише сайт пропагандистів квазіреспубліки - ЛИЦ.

"Глава" ОРЛО Пасічник також говорить про те, що з росії завозиться величезна кількість навчальної літератури.

При цьому колаборант не приховує, що їхня головна мета формування «правильної» свідомості у дітей.
Про те, що до питань освіти та «правильного» виховання покоління, що підростає, окупанти підходять системно, говорять так само і освітні програми, які приймаються у псевдореспубліках.

Так, одна з основних цілей, зазначених у цих документах - формування російської ідентичності учнів.

Ну і як частина російської ідентичності, обов'язкове формування «почуття обов'язку перед Батьківщиною», якою для них повинна стати саме росія.

Проте чим ближче до початку навчального року, тим частіше "рятівники та визволителі руських" на українській землі починають визнавати, що російськомовного населення на окупованій території не так вже і багато. Виявляється, що є діти, які не знають російську зовсім.

1 серпня заступник міністра освіти рф Денис Грибов повідомив, що в росії розробляють освітню програму, за якою навчання дітей в захоплених ними регіонах буде відбуватись українською мовою, але за російською програмою: 

"Багато дітей, які проживають сьогодні на далеких звільнених територіях, російською мовою не говорять. Сьогодні наші колеги, хто за це відповідає, готують відповідні програми освітні, за якими буде передбачена можливість викладання українською мовою, але за російськими стандартами, за нашою програмою, з поглибленим вивченням російської, або адаптивні перехідні курси".

“Хто контролює минуле, той контролює майбутнє”

Чому ж саме окупанти так поспішають «навчити» дітей на захоплених територіях? Якщо порівняти навчальні програми, підручники, які принесли із собою загарбники, то перше на що звертаєш увагу – це навчання російською мовою, мілітаризація середніх навчальних закладів. І це зрозуміло, російська мова визначена окупантами як одна з головних ознак «русского мира». Мілітаризація потрібна, щоб вирощувати «гарматне м'ясо», що ми тепер і спостерігаємо на прикладах «мобілізації» в ОРДЛО (окуповані райони Донецької та Луганської областей). Але є ще одна важлива відмінність – підхід до викладу історії. Саме те, що дають дітям на цих уроках, закладає основи національної самосвідомості та майбутніх політичних поглядів.

По-перше, сучасна російська історична «наука» намагається «позбутися» Київської Русі, замінюючи її на якусь Стародавню Русь.

«У загальній історіографії говориться, що існувала Київська Русь, під час правління Володимира Великого, це десь 10 століття. Починається освоєння так званої північно-східної Русі, тобто майбутньої московської, рязанської області. Однак, якщо йдеться про північно-східну Русь, то вона не мала відношення до цього краю... треба говорити про Чернігово-Сіверські землі, як частини києво-руського простору.

Прослідковується підміна Київської Русі цією Давньою Руссю. І це ми бачимо останні декілька років як на рівні Луганська («лнр») так і росії в цілому. Київська Русь замінюється Давньоруською Державою. «Киев – мать городов русских» - не в фаворі цей вираз. Особливо, Київ, як початок політичної традиції. Активно замінюється поняттям – Давня Русь», - розповідає професор Олександр Набока.

Наступна теза, яку так старанно окупанти намагаються нав'язати дітям, свідчить, що Російська імперія була носієм цивілізації, яку приносила дикунам-аборигенам, а зовсім не окупувала століттями сусідні території.

«Українська історіографія каже про активну цивілізаторську роль українського народу в освоєнні сучасних Донецької, Луганської області в 16-17, першій половині 18 століть. Своєю чергою, росія та «лднр» говорять про ці території як про «Дике поле», як про землі нічийні, де іноді "татарин скоює набіги" і до приходу імперії там був дикий край. От, наприклад, те, що цими землями (південь Луганської області) володіли українські козаки (запорізькі), вони не заперечують, але подається це як щось неважливе. І що коли приходять руськіє поміщики, які отримують ці землі як рангові дачі, та всі піддані турецької імперії, серби, яким ці землі віддають, що це все якийсь «полюбовний» процес та колишні власники чи не раділи цьому», - коментує експерт.

Також однією з цілей маніпулювання історією є така собі легітимізація Донбаських псевдореспублік шляхом надання їм ідеї «правонаступництва» Донецько-Криворізької республіки.

«В їхніх підручниках бачимо упор на Донецько-Криворізьку республіку, упор на пробільшовицький статус даних територій. Судячи з усього, це робиться з метою виправдання «створення» цих псевдореспублік, на кшталт правоприємності та історичної справедливості. Типу зробити їм історичну основу. Тобто роблять упор на революційну історію Донбасу, яка, що там скажеш, відрізнялась. Так, не всюди підтримували більшовиків, дуже специфічно діяла там, наприклад, Лисичанська, Старобільська міська влада відносно й української влади, й проросійських більшовиків. Ось вони і роблять акцент на специфіці регіональній, на індустріалізації в противагу аграрному розвитку, засуджуються Центральна Рада з її прогерманською політикою, усі прояви української влади. Вважається, що це влада окупаційна, а істинна - Донецько-Криворізька республіка», - пояснює науковець.

Звісно, ​​руські «історики» не обійшли своєю увагою і Голодомор. Визнаний на міжнародному рівні актом геноциду щодо українського народу, російські підручники подають як «помилки зростання», які стосувалися мешканців різних регіонів СРСР.

“Ще одна відмінність... 30-ті роки, та ж колективізація. Ідея Голодомору взагалі розчиняється, про нього говорять як про голод, який був і в інших областях Радянського Союзу, як зізнаються якісь помилки, як для радянської та пострадянської ідеології характерно «Так, ми допускали перегини, але ми виправилися», так і в цьому випадку. Були помилки, але все йшло вірним шляхом. І так у колективізації – були погані речі, а були добрі – наприклад, що виріс тракторний парк”, - каже Набока.

Звичайно батьківщина культу побєдобєсія не забула у своїх підручниках і про Другу світову війну.

«Щодо Другої світової – прорадянська подача подій та фактів історії війни. Так само і про післявоєнну годину, в контексті радянської подачі історії дисидентів 70-х років, вихідців з Донбасу – Стуса, Руденка, Світличного, звісно, ​​не згадують», - зазначає експерт.

Ну це все не кажучи про підручники на кшталт «Історія Луганської народної республіки з найдавніших часів і до наших днів», де особливу увагу приділяють «героям Новоросії», чим, до речі, виправдовують для школярів на окупованих територіях, і нинішню повномасштабну війну. Адже Україна «вісім років бамбіла Данбас!».

«Як спеціаліст, що вивчає різні національні рухи, і на пострадянському просторі, в тому числі на території рф сучасної, я бачу одні лекала, одні методики, одні методички, що використовуються в ідеологічному аспекті, які націлені на ліквідацію національної ідентичності народу. Намагаються змінити її, створити квазісвідомість, квазіісторичне сприйняття», - каже Олександр Набока.

Зрозуміло, що окупанти намагаються захопити не лише наші території, вони хочуть позбавити Україну майбутнього, виховуючи манкуртів. І як ми бачимо, не шкодують на це ані сил, ані ресурсів.

Автор: Андрій Стебан

Головне фото: Getty Images