Деокуповане село Васильки на Миколаївщині: допити, міни та потрощені будівлі

Росіяни зайшли в село Снігурівської об'єднаної територіальної громади наприкінці серпня 2022 року та протримались кілька місяців. Чоловіків тягали на допити, постійно підозрюючи, що ті зливають ЗСУ позиції росіян. 

Журналісти Центра публічних розслідувань продовжують цикл репортажів з експедиції до деокупованої частини Миколаївської області з метою збору інформації для майбутніх матеріалів. Як жили люди під час окупації, і з якими проблемами стикаються зараз після визволення, очима журналістів ЦПР.

Окупанти бомбили Васильки після відходу

"Мене та сусіда тримали по кілька годин у закинутій будівлі, але не били, - згадує Леонід. – Ну що ми могли передавати? В нас кнопкові телефони ледве ловили зв'язок".

-  А що зараз чоловіки роблять у селі? 

Отак виглядає підвір'я місцевих

- Пасуть корів, вночі охороняють розміновані поля та шукають артефакти в руснявих окопах, - каже Толік.

Толік - місцевий "сталкер", не боїться ходити в посадки, де сиділи у бліндажах росіяни. Ми нагадуємо, що у січні 2023 року легковий автомобіль наїхав на міну, в результаті детонації боєприпасу постраждало двоє людей, але це не спрацьовує. 

Жінки збирають молочку, яйця, але все це нікуди дівати.

Автівку одеських волонтерів Наталії Чабанової та Олександра Огородника завжди чекають. З ними їздить медикиня-волонтер Ірина Стасюк та привозить ліки. 

"Сюди нічого не ходить, нема кому збувати продукцію. Смішно, але собак годуємо яйцями", - каже місцева жителька Галя. 

Ось ця ракета досі валяється біля будинку Леоніда.

Люди не знають, як перезимують. Магазини не працюють. І лише волонтери привозять "хімію", медикаменти, одяг, ковдри та подушки (окупанти ходили будинками та забирали їх для укріплень).

Читайте також: На кордоні Миколаївщині та Херсонщини: чому у знищене росіянами село повертаються люди

Ната Чернецька