На 6 мільярдів помилилися українські посадовці у деклараціях

Українські посадовці подали понад 706 тисяч декларацій у 2025 році — на третину менше, ніж торік. Кожна восьма декларація містила помилки, а в кожній третій перевіреній виявили ознаки свідомого приховування майна.

Про це свідчать дані сервісу моніторингу Опендатабот.

У першій половині 2025 року українські посадовці подали 706 311 декларацій — про це повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Це суттєво менше, ніж торік: на 34% нижче, ніж за аналогічний період 2024-го. Варто зазначити, що минулого року декларанти мали подати документи також за попередні роки — якщо не зробили цього вчасно під час повномасштабної війни.

Найактивніше декларації надходили у березні — тоді подали 71% від загальної кількості. У поданих документах нерідко вносили зміни: виправлення знадобилися кожній восьмій декларації.

Загалом з початку 2024 року НАЗК розпочало 1 534 повні перевірки декларацій: 1 050 — торік і ще 484 — у 2025 році. До кінця червня вже завершили 1 203 перевірки, що становить 78% від загального числа. Лише у 11 випадках (0,9%) не виявили порушень.

Водночас перевіряють не всі декларації, а лише ті, які автоматичні алгоритми системи вважають ризикованими.

В Україні посадовцям дозволено без суттєвих наслідків помилятися на суму близько 302 тисяч гривень. Такі недоліки кваліфікуються як дисциплінарні та можуть тягнути за собою догани, втрату премій або звільнення. Саме такі помилки траплялися найчастіше — у 558 деклараціях (45% від перевірених).

У більш серйозних випадках порушення тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність — усе залежить від розміру прихованого чи неправдиво поданого майна.

Ознаки свідомо неправдивих даних містили 423 декларації (35%) — це порушення статті 366-2 Кримінального кодексу. Загальна сума "помилок" — понад 5,8 мільярда гривень (у середньому — 13,6 млн грн на декларацію).

За цією ж статтею у 2024 році відкрили 358 кримінальних справ, цьогоріч — 258. Проте ефективність низька: до суду доходить лише кожна 10-та справа. Зокрема, торік оголосили 33 підозри, цьогоріч — 24. До суду надійшло 20 справ торік (6%) і 17 цього року (7%).

У деяких випадках фіксували кілька порушень одночасно. Наприклад, у 18 деклараціях — і неправдиві дані, і ознаки незаконного збагачення. Ще у 24 — недостовірні дані разом з необґрунтованими активами.

Національне агентство з питань запобігання корупції виявило неправдиві відомості в декларації депутата Одеської міської ради Петра Обухова за 2023 рік. За інформацією з довідки НАЗК, неточності стосуються придбання ним акцій інвестфонду "Макрос" на суму 16 мільйонів гривень.

Загалом у січні 2025 року НАЗК завершило 76 повних перевірок декларацій. У трьох із чотирьох декларацій посадовців з Одещини виявили ознаки подання неправдивої інформації.