Одеська мерія планує відмовитися від купівлі житла для сиріт на користь грошей в руки

Зміни до міської програми забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа та багатодітних сімей, які виховують п’ятьох та більше дітей, на 2023–2025 роки, які пропонують розглянути на наступній сесії міської ради передбачають відмову від придбання міською радою житла.

Як пояснив під час засідання постійної комісії з питань освіти, спорту та взаємодії з громадськими організаціями Одеської міської ради Олег Етнарович, замість цього передбачається перейти до надання сиротам грошей на самостійне придбання житла. 

"Ми розміщували декілька років оголошення намагалися самі купувати ці квартири, але умови які ми проголошуємо, що це мають бути невеликі однокімнатні чи двокімнатні квартири вже з ремонтом й ніхто не хоче на таких умовах мати справу з бюджетом. Тож ми вирішили все ж міняти механізм надання цієї допомоги", - зазначив депутат.

 Компенсацію планують видавати на основі затверджених державою кошторисів. Після отримання компенсації, на думку депутатів, люди зможуть самостійно купити на вторинному ринку житло. При цьому передбачається, що після придбання квартири за цю компенсацію покупець не зможе продати її впродовж 10 років. Це обмеження має виключити те, що сирота придбає квартиру, продасть її й знов залишиться на вулиці.

У квітні в Одесі виконавчий комітет Одеської міської ради ухвалили рішення про створення міської комісії для підготовки пропозицій щодо житла для дітей-сиріт.

Раніше під час постійної комісії з питань освіти, спорту та взаємодії з громадськими організаціями обговорили  проблему з виконанням програми забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування через небажання забудовників співпрацювати з бюджетом.

У міській раді пояснили, що раніше програма забезпечення житлом працювала досить ефективно — квартири купували через районні адміністрації для тих, хто перебував у черзі. Однак із 2021 року цей процес фактично зупинився. Причиною стала відмова забудовників працювати з бюджетними установами, особливо коли йдеться про житло на завершальному етапі будівництва.

Забудовники уникають таких угод через бюрократичні труднощі та вимоги до житла — воно має бути не лише зданим в експлуатацію, а й повністю відремонтованим. Крім того, їх відлякують можливі затримки з оплатою.