Українські військові на Харківщині про ядерну загрозу: “Наш бойовий дух не змінився”

Після того, як володимир путін пригрозив ядерною зброєю, і після того, як він офіційно оголосив про анексію захоплених українських територій, нас очікує новий виток цієї війни. У військових ЗСУ на Харківщині до такого розвитку подій своє ставлення.

Тиждень тому російські ракети великої дальності з двох боків буквально навпіл розірвали двокілометрову Печенізьку дамбу на Сіверському Донці. Це один із важливих стратегічних об’єктів. Тепер дорогу на дамбі розрізало наполовину, а гідротехнічну споруду пошкоджено.

«Шкода не надто велика», - констатує підполковник Андрій, відповідальний за системи ППО в цій частині Харківської області. Як і більшість військовослужбовців, він наполягає, щоб його прізвище з міркувань безпеки не називали.

Фото/Вінсент Хайгес: Печенізька дамба

Дивлячись з дамби можна побачити, як вода гримить прямо крізь пробоїну в ній - ворожі ракети потрапили у верхній шлюз.

«Росіяни хотіли знищити цю дамбу, щоб затопити звільнену нами територію, а разом з цим затопить дороги на Куп’янськ і Балаклію - два важливі транспортних напрямки для продовження відкидання ворога. Та їм цього не вдалося», - додає він.

Фото/Вінсент Хайгес: Андрій

Одразу після атаки на дамбу сюди й перевели підрозділ Андрія. За два тижні до того росіяни атакували дамбу в Кривому Розі, вірогідно з таких же намірів - щоб затопити позиції українських військових по річці Інгул. Проте завдали тільки збитків містянам, підтопив понад сотню домогосподарств. Тому під час ворожої атаки на дамбу в Харківській області жителів прилеглого села евакуювали заради їхньої безпеки.

«Дамби — улюблена мішень росіян, — зазначає підполковник. — Тепер, коли окупанти втратили територію Харківщини, вони намагаються її таким чином саботувати. Тому ми повинні бути напоготові до нових спроб зашкодити нам».

Окрім ракет, новим викликом та додатковою проблемою стають дрони.

«Нещодавно росіяни почали використовувати іранські дрони-камікадзе Shahed, зокрема й на Харківщині, — продовжує співрозмовник. — Це великі, важкі прилади, які створюють багато шуму, а тому їх легко виявляти, однак від того не стають менш небезпечними. Чесно кажучи, вони як ніж у спину».

На своєму смартфоні через спеціальний застосунок для солдат він показує повітряний простір України, де транслюється рух російських і українських літаків. У цей момент бачимо на екрані, як один з ворожих безпілотників летить з півдня у бік Слов’янська і російський літак, який направляється у бік Харкова. За останній місяць у цьому регіоні ЗСУ знищили понад 50 ворожих БПЛА.

«І вони продовжують нальоти. Це мов гра у “Кішки-мишки”», — зазначає він.

На тезу щодо анексії територій чотирьох українських областей, що це означає перехід війни до нової фази, Андрій погоджується. Проте, як і решта військових, з якими ми спілкувалися протягом останнього часу, цим фактом не переймається, як і мобілізацією, яку тиждень тому об’явив «північний сусід».

«Мобілізація в росії покликана заповнити їхні пробіли. Вони виставили на передову непідготовлених і немотивованих 18-річних хлопців, які слугують лише гарматним м’ясом. З військової точки зору, для нас це мало що змінить. Під час відступу росіяни залишили купу зброї та техніки, включно з дорогим обладнанням. І зараз ми використовуємо це проти них. Крім того, ми є мотивовані та сильніші за них»,  — запевнює військовий.

Серед загроз, яких вбачає, він визнає лише одну, яка непокоїть: «Якщо путін використовує тактичну ядерну зброю, то це зовсім інша історія».

Такі ж думки розділяє командир мінометного взводу у 93-ї бригади «Холодний Яр» Олексій Кондаков. Він каже, що українська армія може впоратися з новим напливом російських новобранців:

«Вони недосвідчені і використовують стару зброю, яку навіть не обслуговують і не дбають».

Щодо ймовірність застосування путіним ядерної зброї, то він оцінює її на рівні 50/50: «Загроза така ж, як і на початку війни в лютому. Ми не боїмося ядерного удару, бо у нас просто немає часу боятися. До того ж це безглуздо. І це не зломить український опір».

Фото/Вінсент Хайгес: Олексій Кондаков

До речі, щоразу, коли постає питання про ядерну загрозу, більшість українських військових віджартовуються.

«Є два варіанти: він або скористується ядерною зброєю, або ні», – каже командир загону швидкого реагування ЗСУ Олександр на прізвисько “Єгер”, до завдання якого входить виявляти місця розташування ворожих ракетних пускових установок. Він констатує:

«Путін все одно вже застосовує проти нас більш важку зброю - цілями стають електростанції, дамби, водосховища, щоб якомога сильніше дестабілізувати ситуацію в країні».

Фото/Вінсент Хайгес: "Єгер"

В цьому переконуємося самостійно, коли у вівторок ввечері чуємо чотири вибухи неподалік від нашого готелю у середмісті Харкова, після чого миттєво вимикається світло. До ранку залишаємося без електрики, бо пошкоджена електростанція в нашому районі. Це - ще один випадок, адже двома тижнями раніше ворог завдавав ракетного удару по електростанціям в місті.

«Якщо путін буде використовувати ядерну зброю, то, ймовірно, це будуть тактичні бомби меншого розміру. Можливо, після цього росіяни розмістять ядерні боєголовки на ракетах великої дальності.  Проте ми спроможні перехопити їх до того, як ракета досягне своєї кінцевої цілі», - додає “Єгер”.

Тут слід вставити невелику ремарку. Нещодавно фахівець з озброєння Олександр Кочетков в одному з українських ЗМІ запевнив, що росії не вдасться несподівано застосувати таку зброю, адже ще на етапі пересування до місця запуску її буде зафіксовано через супутники. Більш того, союзники України, безпосередньо, країни НАТО, вже заявили, що залишають за собою право знищити такий конвой ще на підході до стартової позиції.

У продовження бесіди “Єгер” висловлює думку, що найближчими тижнями росіяни знову спробують атакувати Харків, щоб відрізати місто від Донецька та Києва.

Тим часом, підполковник Андрій розмірковує про повернення з Печенізької дамби та не хоче довго зупинятися на розмовах про можливий ядерний удар, а зосереджується на поточних завданнях.

«Росія має надшвидкісні ракети, але ми не маємо іншого вибору, окрім як використовувати ресурси, які є. І поки ми чекаємо кращих систем протиповітряної оборони, в тому числі з Німеччини та США, наші системи продовжують працюють належним чином», - каже він.

У найближчі тижні очікується черговий вирішальний виток війни, у чому всі експерти переконані. Якщо Білорусь знову долучиться до військових дій, і Путін застосує більш важку зброю, Україну, безсумнівно, чекатиме важкий час.

«Наш бойовий дух не змінився з 24 лютого - і не зміниться, незалежно від того, застосовується ядерна зброя, чи ні», - резюмує підполковник.

Автор: Артур Чупригін