Закопати в пісок бюджетні кошти: що не так з оборонними спорудами на Одещині

В Одеській області наприкінці весни 2024 року на узбережжях Чорного моря почали встановлювати бетонні оборонні споруди – тетраподи – проти потенційної висадки російської техніки. Взагалі на усі фортифікаційні споруди області виділили 2,7 млрд грн. Через кілька місяців тетраподи затягнуло в пісок.

Центр публічних розслідувань дослідив, що не так з такою обороною.

Тетраподи в піску

Перші тетраподи з’явилися на пляжах Одещини наприкінці травня. Встановили їх в Одесі, Затоці, Чорноморську. Згодом в мережі почали з’являтись фото та відео, на яких було видно, як ці споруди затягує в пісок. З останніх повідомлень в деяких містах їх майже не видно назовні – затягнуло в воду.

Одеса, 30.09.2024 Фото: ЦПР

Затока, 14.09.2024. Скрин з Тік-Ток Na_pozitive2020

ЦПР перевірив інформацію з соцмереж. Згідно з даними, які вказані на самих тетраподах, в Одесі понад 1 400 споруд були встановлені 25 травня 2024 року. І вже зараз частина їх майже в воді. 

Фото: ЦПР

У реаліях сьогодення, як пояснив ЦПР воєнно-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко, тетраподи не дозволяють провести масштабну висадку десанту на узбережжі, коли використовується легка або середньоброньована техніка з амфібійними властивостями. Однак, в тому вигляді, як тетраподи виглядають зараз, тобто зариті в пісок, повністю свого функціоналу вони не можуть виконати.

Олександр Коваленко. Фото: ЦПР

"Основна користь від тетраподів, коли вони повністю на поверхні, коли вони повністю своєю масою, габаритами, заважають проїзду ворожої техніки", – розповів експерт.

За його словами, оборонні споруди треба було не лише встановити і забути.

"Оскільки вони важкі й занурюються в пісок їм впродовж цих місяців треба було проводити постійне обслуговування й оновлювати їх положення на поверхні. Згодом їх важче буде витягнути з піску", – каже експерт Українського центру дослідження проблем безпеки Олександр Коваленко.

Щодо можливої висадки десанту, то речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук вважає, що такої загрози в Одеській області зараз немає. В коментарі ЦПР він зазначив, що наразі висадка десанту неможлива з декількох причин: "По-перше – російські кораблі в принципі не можуть вийти в море. По-друге - росіяни втратили свої десантні спроможності, через знищення ЗСУ кількох великих десантних кораблів та пошкодження інших".

Фото: Facebook-сторінка Дмитра Плетенчука

За словами речника, в строю вмс рф залишається п'ять одиниць з 14, тому в принципі їм нема чим висаджуватися.

Фото: Типовий Аккерман

"Після того, як ми знищили ракетний крейсер "Москва", і допоміжне судно, вони зрозуміли, що підійти до українського узбережжя в принципі немає можливості", – зазначив Плетенчук та додав, що такої можливості у росіян немає не лише зі сторони Одеської області, а й іншої частини узбережжя, наприклад, Миколаївської області.

Таємні мільярди на фортифікацію

На оборонні споруди, згідно з оголошенням про закупівлю на сайті Prozorro, департамент капітального будівництва та дорожнього господарства Одеської ОВА з березня 2024 року витратив 2,7 мільярда гривень. За словами т. в. о. директора департаменту Єгора Чикшеєва, понад 50 фортифікаційних об’єктів мали встановити в районі морської акваторії та невизнаного Придністров’я. В системі Prozorro ці закупівлі зазначені як "Нове будівництво НВЗ ДДД Одеської області" або "Нове будівництво НВЗ ПРРМ Одеської області". Саме на них виділили 2,2 млрд грн. Інші оборонні гроші пішли на так званий ВОП - військовий опірний пункт. 

Скрин з biprozorro 

Однак, скільки витратили саме на тетраподи достеменно не відомо. На запит ЦПР щодо суми, в ОВА відповіли, що згідно з розпорядженням очільника адміністрації відомості про побудову системи або проведення заходів оперативного обладнання території; про будівництво військових об'єктів визначено такими, що становлять службову інформацію: "Керуючись вищевказаними нормативно-правовими приписами, у вашому запиті відмовлено".

Натомість юрист Євген Воробйов пояснює, що така відмова не законна, адже Центр публічних розслідувань не просив згадану інформацію. 

"ЦПР просив вказати, скільки витрачено грошей на тетраподи, які встановили на пляжах Одещини, та найменування продавця, що явно не включається в згаданий перелік службової інформації", – зазначив експерт.

Окрім того, одеські підприємства відкрито продають тетраподи в Інтернет-магазинах. "Що свідчить про відсутність необхідності в обмежені запитуваної інформації", – додав Воробйов.

Скрин з сайту одеської будівельної компанії

Таємні отримувачі мільярдів

Свого часу журналістка Ірина Гриб розповіла, що, за її даними, угоди на встановлення тетраподів від ОВА отримали фірми, пов’язані з депутатом Одеської обласної ради від забороненої партії "Опозиційна платформа – За життя" Князем Хачатряном та компанія з Івано-Франківщини "Грантавербуд", в якій раніше, ніби, працював очільник Одеської ОВА Олег Кіпер.

На питання ЦПР щодо участі "Грантавербуд" у встановлені тетраподів, прессекретарка очільника Одеської ОВА Олега Кіпера Юлія Колтак відповіла, що "даний субʼєкт господарювання на лінії узбережжя споруди-тетраподи не встановлює". Вона додала, що Кіпер на зазначеній фірмі ніколи не працював: "До призначення на пост голови Одеської ОВА Олег Кіпер працював в органах прокуратури та певний період часу був адвокатом". 

Також ЦПР звернувся за поясненнями до однієї з компаній Князя Хачатряна – ТОВ "Березівкаагрошляхбуд". Але поки нам не відповіли.

На запит ЦПР перелічити фірми, які отримали підряди на встановлення тетраподів Одеська адміністрація також не відповіла. Чи входить в їх обов’язки обслуговувати ці споруди також не відомо – адже ОВА приховала ці документи.

Висновки

ЦПР вже досліджував, фортифікації та ремонт доріг - найдорожчі тендери цієї весни на Одещині. У період з березня по травень левову частку підрядів обласного департаменту капбудівництва та дорожнього господарства склали тендери, пов’язані з обороною. Договори у цих випадках укладали без конкурсу й назву фірм-підрядників замовник не розкриває.

Але, скоріш за все, вони мають відношення до будівництва та ремонту доріг. За найдорожчі підряди змагалися не новачки в цьому бізнесі - "Автомагістраль-Південь", "Ростдорстрой", які мають відношення до мера Одеси Геннадія Труханова, "Евродор", який належить депутату Ізмаїльської міської ради Геворгу Авєтісяну та вже згадана "Березівкаагрошляхбуд".

Таким чином, питання, кому Одеська ОВА злила гроші на таку "якісну" оборону, залишається відкритим. Редакція готова представити позицію підрядників, якщо вони її нададуть.