Безоплатна медицина не міф – реальність

З 2020 року в Україні стартував другий етап медреформи, яким передбачена Програма медичних гарантій. Тобто майже за всі медпослуги медзаклади, які уклали договір з Національною службою здоров'я України, надають безоплатно. І так, це дійсно працює… якщо бути обізнаним, впевненим й наполегливим.

“Нет на лечение говорите? Ну, что я вам могу сказать... На похорон найдёте!”

Саме таку фразу почула від лікаря Юлія, яка на той момент перебувала на лікуванні в Кілійській багатопрофільній лікарні. Добре, що говорив він не до неї. Однак це яскравий приклад того, як деякі лікарі відносяться до пацієнтів: зверхньо й без поваги.

Фото: Юлія

Вона потрапила до лікарні через швидку невідкладну допомогу. В стані майже діабетичної коми. Інсулін їй кололи безоплатно, але Юлії він не підходив. 

“При нормі 5,6 моля цукру в крові, в мене при надходженні було вище 23 моль! За все перебування в лікарні мені так і не збили цукор. Я вийшла з лікарні з показниками 19 молів. І вже вдома, перейшовши на аналоговий інсулін, здобула показники норми”, – каже Юлія.

Крім діабету в неї ще діагностували двосторонню пневмонію. Купувати ліки від пневмонії вона мала вже за власний кошт – виходило десь 1400 грн на добу. 

“Плюс треба було кожній медсестрі “дякувати” хоча б 50 грн за одну крапельницю, аби тебе вчасно відключили від системи. Не заплатиш – будеш лежати з пустою голкою у вені хвилин 45, а то і більше. Гривень 20 ще платили за прибирання палати, нібито на хімзасоби для дезінфекції”, – згадує Юлія.

За її словами, безоплатно було харчування, аналіз крові звичайний та аналіз сечі. Все інше – за гроші.

“Я питала про безоплатні ліки, але мені сказали, що вони лише для тих, хто хворіє на ковід. Оскільки моя пневмонія була начебто не ковідною, то прийшлось самим купувати всі ліки”, – каже дівчина.

Масовий біль

З початку медреформи у 2020 році одеська блогерка Катерина Берендакова розповідає про те, що отримати меддопомогу безоплатно можна й реально. Вона отримує безліч запитів на допомогу.

Фото: Катерина Берендакова

“Це масовий біль. До мене щодня звертаються люди, з яких у лікарнях вимагають гроші. Я їм розповідаю, що робити, куди скаржитись. Щоб вони самі привчались відстоювати свої права”, – розповідає дівчина.

Засмучує її те, що лише половина з них готові йти до кінця й відстоювати своє право на безоплатну медицину. Людям легше зібрати гроші й заплатити, або забрати хворого з однієї лікарні та перевезти до іншої, де цінник менше. 

“Вони бояться, що зроблять гірше, якщо вони будуть вимагати безоплатного лікування. Однак такого на моїй пам'яті ще не було. Навпаки, лікарі, коли розуміють, що людина знає про свої права та готова їх відстоювати, поводять себе чемно”, – каже дівчина.

Лікар повинен лікувати, а не гроші вимагати

Одеситка Юлія народжувала безоплатно. Так, так, це не вигадка й не фантазія автора, це реальний випадок. Правда, готувалась до цього дівчина заздалегідь.

“Коли я ставала на облік у жіночу консультацію – в грудні 2021 року – про програму НСЗУ ще й не чула. Однак читала, що можна народити безоплатно”, – розповідає Юлія.

Фото: Юлія

Десь з березня, вона почала надсилати запити до Єдиного центру звернень громадян міста Одеси 15-35, щодо перебування в пологовому відділенні до, під час та після пологів.

“Коли я поступила до пологового – мені мали робити плановий кесарів розтин – в мене була ціла тека відповідей, згідно з якими вся меддопомога безоплатна”, – згадує Юлія.

За її словами, на поверсі вона була сама. Палата, в якій вона перебувала, була двомісна з усіма вигодами.

“В палаті був душ, туалет, чайник, мікрохвильова піч, холодильник - все як в однокімнатній квартирі. Навіть дозволили чоловікові ночувати. А дівчата, знаю, що вони платили за пологи, були на іншому поверсі – там повна “совдепія”: залізні ліжка, скрипуча підлога, по 5-7 дівчат в палаті”, – згадує Юлія.

Тобто, за її спостереженням, до неї, яка не платила, ставлення було краще, ніж до тих жінок, які сплатили за пологи.

“Люди бояться, що їм або дитині зроблять погано. Навіть моя мама напередодні телефонувала чоловікові, щоб він домовився за епідуральну анестезію”, – з посміхом згадує дівчина.

Але Юлія впевнена: якщо людина відстоює свої права, то ставитись до неї будуть краще. Тож вона радить – однозначно не платити за лікування, мати терпіння, не боятися відстоювати свою позицію. І якщо будете, як дівчина, писати запити, пишіть одне конкретне запитання в один запит – інакше відповідь розмажуть і ви ні про що не дізнаєтесь.

Якщо медицина безоплатна де-юре, вона має бути безоплатною й де-факто

У вересні 8-місячна донька ізмаїльчанина Володимира потрапила до місцевого інфекційного відділення з підозрою на ковід.

“В лікарню ми потрапили вже після 8 вечора. Медсестра дала мені список що треба купити, причому не лише ліки, а й витратні матеріали: баночки для аналізів і бавовняну пов'язку та інше”, – розповідає чоловік.

Фото: Володимир

Він знав, що є програма медгарантій, що лікування має бути безоплатним, але на той момент якось про це не думав. 

“Вже наступного дня я зателефонував до НСЗУ, і мені сказали, що наше інфекційне відділення профінансоване”, – каже Володимир.

Він поскаржився на дії лікаря, адже ліки та лікування мали бути безоплатними. Як потім з'ясувалось, лікар, який відповідає за закупки ліків забув їх купити.

“Через те, що завідувачка відділення відмовлялась зі мною спілкуватись, я ще звернувся до начмеда. Пояснив йому ситуацію, він також підтвердив що НСЗУ все фінансують і обіцяв розібратись. Через декілька днів зателефонував і розповів, що у всій ситуації винен лікар, який забув провести закупівлю ліків. Запропонував повернути мені гроші, але для мене важливо було не гроші повернути, а домогтися справедливості – якщо медицина безоплатна, вона повинна бути безоплатна”, – каже чоловік.

Так, через його скаргу до НСЗУ в нього був конфлікт з завідувачкою закладу – вона заборонила йому відвідувати родину. Однак наступного разу, коли його донька знову захворіла й вони потрапили до інфекційного відділення, з них вже нічого не вимагали.

Тож порада від Володимира - коли звертаєтесь до лікаря або потрапляєте до лікарні, будьте впевненим, підготовленим і вірте у свою правоту.

Війна не привід вимагати гроші за лікування

За даними НСЗУ, війна не спричинила скорочення фінансування медзакладів Одеської області, які уклали договір з НСЗУ. Навпаки, в порівнянні з першим півріччям 2021 року воно зросло на 608,3 млн грн.

Так за січень-липень 2021 року медзаклади Одеси та області отримали від НСЗУ 3,3 млрд грн, а за той же період 2022 року – 3,9 млрд грн.

Краще не мовчати, а скаржитись

Керівник Кілійської багатопрофільної лікарні Роман Ольховський радить пацієнтам не давати гроші, а звертатись зі скаргою й бажано в письмовій формі.

“Коли є звернення, ми проводимо розслідування. Якщо, факт підтверджено, то лікарю виносять догану. Дві догани – звільнення”, – каже директор закладу.

Однак, за його словами, з такими скаргами ще не звертались.

Фото: Роман Ольховський

“Було непорозуміння: пацієнт звернувся до нас без направлення від сімейного лікаря і випадок був не ургентний. А за таких обставин – меддопомога платна згідно з тарифом. Ми порадили цій людині звернутись спочатку до сімейного лікаря, але вона відмовилась”, – каже Ольховський. 

Через деякий час, за словами лікаря, цей пацієнт приніс таки направлення і запропонував переписати його лікування заднім числом. Але ж це так не працює. 

“Або буває направлення виписане до вузького спеціаліста, а людина хоче саме у якогось конкретного лікаря лікуватись, а це не його спеціалізація. І знову – не лікує, бо хоче грошей”, – каже директор. 

Тобто кожен випадок треба розбирати.

За даними НСЗУ, з початку 2022 року з Одеської області надійшло 45 скарг від пацієнтів про вимагання коштів. Після їх втручання декому зі скаржників гроші повернули. Наприклад, повернули 57 тис. грн жінці, якій лікували гострий інфаркт міокарда у лікарні м. Одеса. Також повернули 3,7 тис. грн породіллі після кесарського розтину з м. Білгород-Дністровський та 11,1 тис. грн за лікування коронавірусної хвороби.

Авторка: Олеся Ланцман