Ціни зросли вчетверо, контроль зник: хто прикрив провальний ремонт у Південноукраїнську

У Південноукраїнську історія з капітальним ремонтом тепломереж перетворилася на показовий кейс того, як формально законні процедури можуть призвести до багатомільйонних збитків для бюджету — без прямих ознак класичного розкрадання, але з очевидними ознаками службової недбалості та системних проблем контролю.

Про це повідомив Центр публічних розслідувань з посиланням на ухвалу Південноукраїнського суду.

Йдеться про проєкт капітальний ремонт мереж теплопостачання від ТК-515 до житлового будинку по вул. Набережна Енергетиків, який реалізовувався на підставі договору від 15 листопада 2021 року, укладеного між Управлінням будівництва та ремонтів та ТОВ "Енерго-Інвест". Саме в межах цього контракту був розроблений робочий проєкт, який згодом пройшов експертизу в ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Міжрегіональна будівельна експертиза" та отримав позитивний експертний звіт.

Здавалося б, класична процедура: проєкт, експертиза, затвердження. Однак подальший розвиток подій показав, що навіть формально бездоганна документація не гарантує ані якості робіт, ані економічної обґрунтованості витрат.

Читати далі: Труби, завищені ціни та корупція: чиновниця з Миколаївщини отримала підозру у розтраті

Уже 6 квітня 2022 року між тим же Управлінням будівництва та ремонтів та ТОВ "Енерго-Інвест" уклали новий договір на здійснення авторського нагляду. Ключову роль у цій історії відіграє головний інженер проєкту та водночас інженер авторського нагляду, який, маючи відповідний кваліфікаційний сертифікат і повноваження від органу місцевого самоврядування, був відповідальний за контроль відповідності виконаних робіт затвердженому проєкту.

Паралельно, 15 березня 2022 року, Управління будівництва та ремонтів уклало договір з ПП "Демсей" на виконання самих будівельно-монтажних робіт. Загальна вартість проєкту на старті становила 7,3 млн грн.

Згідно з початковим кошторисом, значну частину витрат становили труби різного типу: безшовні гарячедеформовані, електрозварні оцинковані та оцинковані сталеві труби меншого діаметра. Загальна їхня вартість становила трохи більше одного мільйона гривень. Саме цей сегмент проєкту згодом стане епіцентром фінансових порушень.

Читати далі: "Відкати" на освітленні: суд виніс вирок у справі про розкрадання бюджету у Миколаєві

У процесі виконання робіт строки завершення неодноразово переносилися додатковими угодами — спочатку до листопада 2022 року, а згодом до 28 лютого 2023 року. Одночасно змінювалася і вартість робіт, яка за однією з додаткових угод була зменшена до 6,8 мільйона.

Однак ключовим моментом стала не зміна строків чи навіть загальної вартості контракту, а зміна технічних рішень. Саме на цьому етапі інженер авторського нагляду погодив запропоновані підрядником технічні рішення № 1 та № 3, які передбачали заміну передбачених проєктом труб на інші — дорожчі та, як встановило слідство, технічно неприйнятні для цього об’єкта.

Фактично відбулася заміна труб, яка призвела до різкого зростання їх вартості: з приблизно 1,04 млн грн до понад 4,06 млн грн. Зокрема, замість передбачених проєктом труб за ціною у межах 500–1000 грн за метр були використані труби вартістю понад 3 800 грн за метр. Аналогічна ситуація відбулася і з трубами меншого діаметра, де ціна зросла більш ніж утричі.

При цьому, як встановлено, інженер авторського нагляду не лише погодив ці зміни, а й проігнорував технічні ризики — зокрема можливість виникнення поривів і свищів у мережі через невідповідність матеріалів умовам експлуатації.

Саме ці погоджені зміни стали підставою для формування актів виконаних робіт у грудні 2022 року, які були підписані як підрядником — директором ПП "Демсей", так і замовником — керівництвом Управління будівництва та ремонтів.

Читати далі: Контракт на експорт та зерно без сліду: хто привласнив сою з порту Миколаєва

Після цього документи подали до Управління Державної казначейської служби України у Миколаївської області, й на рахунок підрядника в АТ "ПУМБ" перерахували 6,8 мільйона гривень. Саме цю суму й визнали збитками.

Наприкінці березня 2026 року інженеру авторського нагляду повідомили про підозру у службовій недбалості. Втім, клопотання слідчого щодо більш суворого запобіжного заходу не підтримали. Суддя відмовив у застосуванні домашнього арешту та обрав для підозрюваного більш м’який запобіжний захід — особисте зобов’язання до 7 червня 2026 року.