Обвинувачену у корупції колишню заступницю декана Одеської юракадемії відправили під варту

ВАКС ухвалив запобіжний захід обвинуваченій фігурантці у справі НАБУ та САП "Карфаген"  Єлизаветі Івахненко.  Правоохоронці пов’язують Івахненко із Сергієм Кропивою, якого називають одним з учасників організації, що забезпечувала прикриття діяльності шахрайських кол-центрів.

Центр публічних розслідувань дослідив деталі слухання справи у ВАКС.

ФОПи, криптовалюта та рахунки родичів

Сторона обвинувачення заявила, що колишній заступник голови Одеської ОВА Сергій Кропива разом з іншими фігурантами справи, зокрема Єлизаветою Івахненко, міг легалізувати понад 21,6 мільйона гривень, які, за версією слідства, були отримані злочинним шляхом. Про це йшлося під час розгляду питання про запобіжний захід.

За даними обвинувачення, у період із серпня 2025 року до серпня 2026 року Кропива за участі інших членів злочинної організації організував легалізацію 21 мільйона 618 тисяч 600 гривень. Частину цих коштів, як стверджує сторона обвинувачення, використали для придбання нерухомості.

Зокрема, йдеться про квартиру в Києві на вулиці Малій Шияновській площею 153 квадратні метри. Ще одну квартиру площею 74,5 квадратного метра придбали в Одесі на Французькому бульварі.

Окремо прокурор звернув увагу на використання банківських рахунків Єлизавети Івахненко, а також фізичних осіб-підприємців, пов’язаних із Кропивою. За версією обвинувачення, через ці рахунки могли проходити кошти, отримані членами злочинної організації як неправомірна вигода.

У суді також навели записи розмов, які, на думку сторони обвинувачення, можуть свідчити про спроби пояснити походження грошей законною підприємницькою діяльністю. Зокрема, фігуранти обговорювали роботу ФОПів, проведення через них коштів та оформлення відповідних документів.

Ще одним способом приховування походження грошей, за версією прокурора, могла бути криптовалюта. У наведеній розмові фігуранти обговорювали переказ 63 103 USDC та необхідність підготувати документи, які мали б підтвердити нібито законне походження коштів.

Ця розмова може свідчити про спроби створити документальне підтвердження походження коштів уже після проведення відповідних операцій. Використання криптовалюти могло ускладнювати відстеження руху грошей, які слідство вважає отриманими злочинним шляхом, — зазначив прокурор.

Ще одним аргументом прокуратури стали розмови щодо використання рахунків фізичних осіб-підприємців. За версією слідства, рахунки Івахненко, Кропиви та їхніх родичів могли використовуватися для зарахування коштів, які, як вважає обвинувачення, надходили у вигляді неправомірної вигоди.

Прокурор також посилався на розмови, в яких обговорювалося відкриття банківських карток та рахунків для матері Івахненко. На його думку, з цих матеріалів вбачається, що Івахненко координувала дії матері, пов’язані з оформленням ФОП та відкриттям рахунків.

Сторона обвинувачення звернула увагу й на розмови про те, які суми можна проводити через ФОП та як оформлювати відповідні операції як оплату за консультаційні або інші послуги. Прокурор розцінив це як спробу пояснити походження коштів через нібито підприємницьку діяльність.

За оцінкою прокуратури, сукупність цих розмов свідчить про те, що родичів Івахненко могли залучати до схеми легалізації коштів. При цьому прокурор окремо наголосив, що, за матеріалами провадження, мати Івахненко фактично не здійснювала самостійну підприємницьку діяльність.

Окремо прокуратура обґрунтовувала ризик знищення або приховування речей і документів. Як доказ прокурор навів розмови, записані напередодні обшуків 15–16 липня 2026 року. У них Івахненко, за його словами, обговорювала з іншими учасниками, що робити з документами, які їй передали.

Зокрема, в одній із розмов вона запитувала, що робити з отриманими документами — знищити їх чи позбутися іншим способом. Також обговорювалося очищення телефонів від інформації.

На мою думку, ці розмови свідчать про координацію дій перед можливими обшуками. За версією обвинувачення, учасники провадження намагалися підготуватися до слідчих дій, знайти або знищити певні документи, очистити телефони та діяти відповідно до отриманих інструкцій, — наголосив прокурор.

Саме це прокуратура використовує як аргумент на користь існування ризику знищення, приховування або спотворення речей і документів, які можуть мати доказове значення.

Ще одним ризиком прокурор назвав можливість переховування від органів слідства та суду. Він звернув увагу на зв’язок Івахненко з Кропивою та стверджував, що вона виконувала його вказівки в межах діяльності, яку слідство вважає злочинною.

На думку сторони обвинувачення, суд має оцінювати не вік чи публічний образ підозрюваної, а конкретні дії, зафіксовані в матеріалах кримінального провадження. Прокурор наголосив, що Івахненко, за версією слідства, усвідомлювала походження коштів та водночас брала участь у заходах щодо їх легалізації.

У підсумку сторона обвинувачення попросила суд задовольнити клопотання та взяти Єлизавету Івахненко під варту, визначивши для неї альтернативу у вигляді застави. Прокурор обґрунтовував необхідність арешту, зокрема, ризиками переховування від слідства та суду, знищення або приховування речей і документів, а також можливого впливу на інших учасників провадження.

Адвокат поставив під сумнів докази обвинувачення

Адвокат Єлизавети Івахненко заперечив проти тримання його підзахисної під вартою та назвав запропоновану прокурорами заставу у 50 млн грн фактично безальтернативним запобіжним заходом. За його словами, така сума не відповідає майновому стану 24-річної Івахненко та більш ніж у 15 разів перевищує її задекларований легальний дохід, який за тривалий період становить трохи більше ніж 3 млн грн.

Захист також поставив під сумнів достатність доказів, на які посилається сторона обвинувачення. Адвокат зазначив, що в матеріалах справи є витяги з протоколів негласних слідчих дій, однак захист наразі не може перевірити їхнє походження та встановити, чи відображають вони повні записи розмов, чи лише окремі фрагменти.

Окремо адвокат звернув увагу на те, що, за словами прокурора, обвинувачення не може наразі назвати суми коштів, які нібито надходили на рахунки Івахненко, або встановити їхнє походження. Водночас прокуратура просить застосувати до неї найсуворіший запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою застави у 50 млн грн.

Івахненко не є службовою чи посадовою особою державних органів. У наданих суду матеріалах немає доказів того, що вона знала про незаконне походження коштів або про вчинення кримінальних правопорушень для їх отримання. Так само відсутні докази її причетності до злочинної організації, — наголосив адвокат.

Окремо сторона захисту звернула увагу на хронологію слідства. За словами адвоката, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у цій справі внесли 28 травня 2026 року, водночас у матеріалах є протоколи негласних слідчих дій, проведених як до цієї дати, так і після неї. Захист вважає, що законність проведення таких дій до реєстрації кримінального провадження потребує окремої правової оцінки.

Адвокат також заявив, що у справі, яка стосується діяльності колцентрів, захист не побачив конкретного переліку таких колцентрів чи інших доказів, окрім записів розмов. За його словами, матеріали містять чотири томи таких розмов, однак сторона захисту ще має надати їм оцінку з точки зору допустимості доказів.

Окремо захист послався на рішення Конституційного суду від 21 липня 2026 року щодо визначення розміру застави. Адвокат наголосив, що під час встановлення застави суд має враховувати реальну фінансову спроможність людини, її легальні доходи та активи, а кошти для внесення застави мають бути для неї доступними.

На думку захисту, прокуратура не пояснила, яким чином сума у 50 млн грн відповідає реальному майновому стану Івахненко та з чого саме сформувався такий розмір застави.

Як альтернативу триманню під вартою адвокат запропонував застосувати до Івахненко більш м’які обов’язки — зокрема прибувати за викликом, не виїжджати без дозволу та здати документи для виїзду за кордон. Він також зазначив, що майно чи документи, які вже перебувають у розпорядженні детективів НАБУ та прокурорів САП або містяться у відкритих і закритих реєстрах, його підзахисна знищити не може.

Івахненко заперечила фінансові зв’язки з Кропивою

Обвинувачена Єлизавета Івахненко заявила в суді, що не визнає причетності до злочинної організації та заперечує обставини, викладені стороною обвинувачення. За її словами, вона не знає про існування такої організації та не має до неї жодного стосунку.

Івахненко також поставила під сумнів достовірність розмов, які прокурор зачитував під час засідання. Вона зазначила, що не всі записи, на її думку, відображені так, як відбувалися насправді, а їхній контекст міг бути змінений або вирваний із загальної розмови. Водночас конкретні приклади вона не навела, пояснивши, що отримала чотири томи матеріалів лише напередодні засідання — приблизно за годину до прибуття до суду — і потребує часу для їхнього аналізу.

Окремо обвинувачена заперечила наявність будь-яких фінансових відносин із паном Кропивою, зокрема через використання рахунків її або близьких родичів. Вона прямо заявила, що наведена прокурором у цій частині інформація не відповідає дійсності.

Інформація про нібито борг у 20 тисяч гривень була вирвана з контексту. Насправді йшлося навіть не про борг, — заявила Івахненко.

Пояснюючи, чому на момент затримання перебувала у Львові, Івахненко сказала, що їхала на відпочинок. Вона планувала провести у місті один день, після чого вирушити до Одеси, де навчається в аспірантурі. За її словами, поїздка також була пов'язана з необхідністю прийти до закладу освіти та заповнити відповідні журнали.

Обвинувачена розповіла, що її затримали біля залізничного вокзалу у Львові, коли вона очікувала на потяг до Одеси. За її словами, до неї підійшли четверо співробітників, двоє з яких були в масках. Івахненко стверджує, що хотіла зателефонувати адвокату, однак телефон у неї вилучили, а двоє чоловіків фізично утримували її та відвели до автомобіля.

Вона також заявила, що після затримання повідомила співробітникам про наявність адвоката та просила зв'язатися з її сестрами. За словами Івахненко, спочатку з нею спілкувалися та проводили процесуальні дії із залученням понятих, однак вона вважала, що вони не до кінця розуміли, що саме відбувається.

Після цього, за словами обвинуваченої, її вночі доправили зі Львова до Києва. Там вона зустрілася з прокурором та ще кількома людьми, яких не запам'ятала через шоковий стан. Івахненко наголосила, що на той момент не мала адвоката.

За її словами, розмова тривала близько 30 хвилин і стосувалася пропозиції укласти угоду зі слідством. 

Я відмовилася, оскільки не визнаю пред’явлених мені обвинувачень і не вважаю себе причетною до описаних правоохоронцями подій, — заявила Івахненко.

Після цього, за словами Івахненко, її мали доправити до медичного закладу. Вона стверджує, що два заклади були зачинені, а згодом її доставили до ізолятора тимчасового тримання.

Щодо телефонних розмов про цифрові дані, які прокурор також зачитував у суді, Івахненко попросила надати їй час для аналізу матеріалів. Вона пояснила це значним обсягом інформації та необхідністю перевірити контекст кожної розмови.

Ухвала ВАКС

Вищий антикорупційний суд обрав для Єлизавети Івахненко запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у 20 мільйонів гривень. У разі внесення застави на підозрювану поклали низку процесуальних обов’язків, зокрема носіння електронного браслета, здачу паспортів для виїзду за кордон та заборону спілкуватися зі свідками й іншими фігурантами провадження.

Повний текст ухвали суд оголосить 11 вересня 2026 року. Строк дії покладених обов’язків становить два місяці. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати ВАКС протягом п’яти днів.