В Одесі за держзраду судять ексочільника херсонського СІЗО, якого окупанти викрали та катували

Колишнього керівника Херсонського слідчого ізолятора Ігоря Гурякова обвинувачують у державній зраді – співпраці з ворогом під час окупації Херсона і “даруванні” їм установи. Сам чоловік заперечує звинувачення. До того ж його визнали потерпілим у справі про катування з боку російських військових. Окупанти викрали його і декілька днів тримали у катівні, піддаючи тортурам. Тепер суддям Хаджибейського райсуду Одеси належить з’ясувати хто перед ними. 

Журналістка побувала – на засіданнях, почула свідків сторони обвинувачення, поговорила з адвокатами Гурякова і дослідила звіти правозахисників про роботу виправних закладів під час окупації. Розповідаємо деталі справи, яка ще слухається у суді.

Озброєні окупанти вивезли Гурякова в катівню

В середині травня 2022 року окупанти викрали тодішнього виконуючого обов'язки очільника Херсонського СІЗО Ігоря Гурякова та його заступника – Євгена Усачова. Про це в Facebook написала Гаяне Оганесян, яка на той час очолювала пресслужбу Херсонської міської ради.

“Днями російські військові увірвалися до Херсонського СІЗО. Саме увірвалися, тому що Ігор Гуряков та заступник начальника СІЗО з оперативної роботи Євген Усачов чинили опір й не пускали окупантів на територію слідчого ізолятора”, – розповіла Оганесян.

Пізніше російські канали опублікували пропагандистське відео, на якому Ігор Гуряков закликає підлеглих продовжувати працювати та зізнається, що співпрацював з СБУ. Він також додав, що установа звернулась до правоохоронних органів рф для посилення охорони в слідчому ізоляторі, щоб не допускати нових бунтів проти окупантів.

Ігор Гуряков. Скрин з пропагандистського відео 

“Так, я готов продовжувати виконувати свої обов’язки для стабілізації ситуації”, – каже у пропагандистському відео тодішній начальник СІЗО, нервово потираючи руки.

Гаяне Оганесян була впевнена, що таке відео з Гуряковим могли записати лише під тиском. Вона також зазначила, що пенітенціарним установам не надали вказівок виїжджати.

“Департамент з питань виконання кримінальних покарань, через вашу бездіяльність і байдужість – над людьми знущаються орки. Співробітники змушені робити вибір під дулами автоматів… Ані Мін’юст, ані ви жодного разу публічно не звернулись зі словами підтримки до працівників служби і осіб, що за ґратами”, – закінчила свій допис Оганесян.

Наприкінці серпня 2023 року СБУ відкрила кримінальне провадження за фактом порушення звичаїв війни. Пізніше двом ідентифікованим російським військовим висунули обвинувачення у катуванні людей в Херсоні. Серед потерпілих – Ігор Гуряков та його заступник Євген Усачов. 

Ігор Гуряков. Фото: МІПЛ

За даними слідства, озброєні російські військові вивезли Гурякова та Усачова, погрожуючи фізичною силою. Спочатку їх відвезли до воєнної комендатури, а згодом чоловіків помістили в камері у підвалі Херсонського апеляційного суду. Там окупанти облаштували катівню.

Як стверджує слідство, впродовж 3 днів Гурякова та Усачова допитували чотири російські військових. Чоловіків зафіксували в одному положенні та тримали так понад годину. Допит супроводжувався постійним побиттям руками, ногами по всьому тілу, застосуванням електричного струму. Їх також погрожували вбити. 

Наразі в Херсоні заочно судять двох окупантів, встановлених СБУ, які причетні до викрадення та катування Гурякова та інших осіб – полковника Віктора Бедрика, псевдокоменданта Херсонської області, а також його підлеглого – Олександра Чичкана. 

ДБР: “Гуряков зрадив присягу та добровільно перейшов на бік ворога”

Наприкінці листопада 2022 року працівники ДБР затримали тодішнього виконувача обов’язків керівника Херсонського СІЗО, його заступника та оперуповноваженого. За даними слідства, після російського вторгнення ці працівники СІЗО перейшли на бік ворога та отримали посади у незаконно створеному органі. 

В ДБР стверджують, фігуранти виконували злочинні накази окупантів та утримували в слідчому ізоляторі ув’язнених херсонських активістів.

“Начальник Херсонського слідчого ізолятора з початком тимчасової окупації зрадив присягу та добровільно перейшов на бік ворога. Так само вчинив його заступник з оперативної роботи. Удвох вони допомагали ворогу створювати незаконну структуру "Управление службы исполнения наказаний по Херсонской области", що увійшла до складу служби виконання покарань рф”, – йдеться в повідомленні про затримання.

Фото: ДБР

ДБР також зауважило, що колишній керівник СІЗО став "героєм" інформаційної провокації пропагандистів – закликав не виконувати накази української влади та співпрацювати з ворогом. 

В січні 2023 року окремі обвинувальні акти стосовно Гурякова і Усачова направили до суду. “Судитимуть колишнє керівництво херсонського СІЗО, яке "подарувало" установу окупантам”, – написали на офіційному сайті ДБР.

На одному з засідань захисники Усачова наголосили на тому, що він не добровільно залишився працювати: окупаційна влада катувала його та застосовувала стосовно нього психологічний вплив, зокрема, погрожувала фізичною розправою йому та його родині.

Справа Ігоря Гурякова потрапила в Одесу – до Хаджибейського районного суду. Колегія суддів має заслухати сторони, врахувати показання свідків, вивчити докази і визначити, чи зрадив Ігор Гуряков присязі і добровільно перейшов на бік ворога.

У разі доведення його вини, чоловікові загрожує від 15 років позбавлення волі або довічне. В очікуванні вироку ексочільник Херсонського СІЗО утримується в Одеському слідчому ізоляторі. 

Що кажуть свідки зі сторони обвинувачення

Ігор Гуряков не згоден з обвинуваченням. Він запевняє, що справа сфабрикована. Адвокати підсудного наголошують на тому, що він деякий час залишався в СІЗО лише тому, що не було наказу для евакуації, а в його установі перебувало понад 200 в’язнів, за яких він відповідав. На той момент слідчий ізолятор перебував під українською владою. Росіяни захопили його лише в травні 2022 року.

Ігор Гуряков. Фото: Юлія Химерик

Захисники також наголошують на тому, що пропагандистське відео з їхнім підзахисним записали під примусом та після катування.

Сторона обвинувачення доводить суду, що Ігор Гуряков добровільно пішов на співпрацю з ворогом. На думку прокурорів, російські військові викрадали його зовсім не для схиляння до співпраці, а з інших причин.

В жовтні допитали свідка зі сторони обвинувачення – Анатолія, який утримувався в Херсонському СІЗО до та під час окупації. Свідка підключили по відеоконференції з виправної колонії, де він зараз відбуває покарання.

Свідок заявив, що Ігор Гуряков залишався на своїй посаді й під час окупації, коли установу захопили російські військові. За його словами, приблизно 1 травня озброєні російські військові увірвались до СІЗО. 

“Пан Гуряков разом з російськими військовими заходив до кожної камери, вони представлялись. Все це було звісно не цивільно”, – розповів Анатолій.

Він додав, що всіх утриманців камер поклали обличчям до підлоги і розпитували, хто за що сидить. Шукали АТОвців.

“Сказать, що було якесь свавілля я не можу, тому що людина не показала себе з цього боку. Обхід російський військових при ньому був, але бити, стріляти – такого не було”, – сказав Анатолій”.

Свідок Анатолій надає свідчення. Фото: МІПЛ

Свідок зазначив, що тоді, на початку травня 2022 року, бачив Гурякова вперше і востаннє з російськими військовими. Він був недовго. Після цього обвинувачений зник. 

Допит продовжили адвокати обвинуваченого.

– Скажіть, будь ласка, за якими підставами ви зробили висновки, що Гуряков продовжував працювати, виконував обов'язки та інше, враховуючи, що після травня ви його в принципі не бачили?

– Я висновки зробив ці тому, що коли зайшла російська влада, і багато урків хто тікав, хто відмовився. Був переломний момент, коли вони переходили на російську сторону. Вирішували втекти чи залишитися. Пан Гуряков ходив із російськими військовими. Я не можу сказати, чи його змушували, чи він добровільно ходив. Я не можу обмовити людину, – відповів свідок.

Наприкінці березня 2025 року в Хаджибейському райсуді Одеси допитали останнього свідка сторони обвинувачення – Юрія, який наразі перебуває під слідством. Його підключили по відеоконференції зі слідчого ізолятора. Під час окупації Херсона він утримувався у місцевому СІЗО.

Суддя переконався, що свідку повідомили про його права і обов’язки та попросив зачитати присягу.

– Чи є у вас будь-які підстави для оговору Гурякова, – питає суддя.

– Ні.

– Добре. Ви є свідком обвинувачення, тому прокурора надається право першим допитати Вас. Будь ласка, – завершує суддя.

Юлія Орел-Мельник, прокурорка Херсонської обласної прокуратури, почала з питань про події 2022 року.

– Скажіть, будь ласка, ви пам'ятаєте, коли установу було захоплено і коли вона перейшла під юрисдикцію Російської Федерації, якщо пам'ятаєте, місяць хоча б?

– Так, в травні. Вони зайшли на територію СІЗО, застрелили співкамерника, – відповів Юрій.

– Скажіть, будь ласка, який посаду, якщо пам'ятаєте, на той час займав Гуряков Ігор Станіславович?, – продовжила прокурорка.

– Був начальником СІЗО.

– Скажіть, будь ласка, чи бачили ви Гурякова після цих подій, які відбулися у травні на території СИЗО? Чи спілкувалися з ним?

– Ні.

– Чи відомо вам, чи залишився після окупації Гуряков працювати в СІЗО або, можливо, в іншій колонії, якщо ви знаєте?

– На скільки я знаю, він залишався до того моменту, поки його не поміняли на іншого, поки не поміняли повністю все, – нерозбірливо каже свідок. 

– А коли це було?

– Десь в червні.

Прокурорки у справі Гурякова. Фото: МІПЛ

Прокурорка також запитала, коли востаннє бачив свідок Гурякова.

– Останній раз я його бачив, коли ще була українська влада. Десь в січні.

– Ви ж казали в червні?

– Я його останній раз бачив при українській владі.

Свідок пояснив, що під час окупації пересуватись вільно не можна було і особисто він не бачив Гурякова в СІЗО. Всю окупацію Юрій просидів в Херсонському СІЗО. Його співкамерника без причини застрелили російські військові, які увірвались в установу. 

Після прокурорки допит продовжили захисники Гурякова.

– Скажіть, будь ласка, а може ви від когось чули, що сталося з Гуряковим після того, як зайшли російські окупанти в травні на територію СІЗО?, – запитала адвокатка Лілія Охримович.

– Їх вивезли потім, і Усачова, і Гурякова, з мішками на голові, – каже свідок.

– Їх примусово вивезли?, – перепитала адвокатка

– З мішками на голові, то ви мені скажіть.

Сторона захисту у справі Гурякова. Фото: Юлія Химерик

Допит закінчили на питанні, чи відомо, яку посаду обвинувачений займав після червня 2022 року. Але свідку це не було відомо. 

Адвокати Гурякова заявили клопотання – допитати свідків сторони захисту: працівників Херсонського СІЗО, дружину та родичів Гурякова, а також деяких працівників місцевої поліції. Як пізніше додала адвокатка журналістці, деякі з цих осіб перебували в катівні разом з обвинуваченим.

Адвокати також попросили перерву, щоб надати контактні дані свідків і викликати їх до суду. Захисниця Лілія Охримович додала, що клопотання про допит свідків сторони захисту вона подавала ще наприкінці березня. Але на той момент у адвокатів не було адрес свідків – Херсон був під обстрілами і вони не перебували за місцем проживання.

Суддя задовольнив клопотання. На наступних засіданнях планували допит свідків сторони захисту. 

Допит свідків сторони захисту не відбувся через обстріли Херсона

5 червня сторони зібрались в Хаджибейському районному суді, щоб заслухати свідка сторони захисту. Вона перебувала в Херсонській області. Ранок в Херсоні почався з посиленого обстрілу. Російські військові вдарили з авіації по середмістю Херсона. Чотири КАБи влучили прямо по житловій забудові. Згодом – удари продовжили з дронів і артилерії. Суд, з якого мала включатись свідка, якраз перебував в зоні обстрілу. 

Свідок звернулась з заявою про проведення допиту в режимі відеоконференції з місця її проживання.

– Ну, ми знаємо, що сьогодні відбуваються певні події там в місті Херсон, які унеможливлюють проведення відеоконференції з зали суду. Тому я думаю, що учасники судового засідання не будуть заперечувати проти такого формату допиту, – припустив головуючий суддя.

– Ні, ми заперечуємо. Херсонський міський суд працює. Так, там питання щодо апеляційного суду. Ну, наша позиція така, що більш розумне є допитувати свідків в Херсонському міському суді для того, щоб працівники належним чином встановили особу свідка. Ми не знаємо про те, свідок це чи не свідок.

– Ну, вона зареєстрована з електронного кабінету, – продовжив суддя.

Сторона захисту пояснила, що реєстрація в цьому кабінеті проходить на основі банківських даних, а сам свідок приносить присягу і несе кримінальну відповідальність за свої свідчення. Проте прокурори стояли на своєму. Тож суддя прийняв рішення проводити допит лише в стінах суду. Суддя обґрунтував це рішення тим, що суд не може виконати вимоги щодо роз‘яснення прав свідка і приведення свідка до присяги. Крім того, в такому форматі можуть бути присутні сторонні особи.

Фото: Юлія Химерик

“Суд з урахуванням тих заперечень, які надійшли від прокурора, вважає за необхідним вас допитати саме в залі суду. Для того, щоб судовий розпорядник переконався в вашій особі, вручив вам пам'ятки про ваші права, обов'язки, привів до присяги та таке інше”, – пояснив суддя.

Наступне засідання призначили на 27 червня. Напередодні, 26 червня, російська армія 51 раз обстріляла Херсонщину. Внаслідок цього у Херсоні виникли перебої з електропостачанням. Допит свідка не відбувся. Заслухати її спробують вже у серпні.

Через неможливість евакуації ДКВС прийняла рішення продовжити роботу установ

Організація “Захист в’язнів України” своїй публікації вказує на те, що на початку повномасштабного вторгення частина персоналу установ у Херсонській області не вийшла на роботу, а питання евакуації так і не вирішили через відсутність чітких інструкцій.

Тривалий час питання евакуації пенітенціарних установ було незрозумілим, як для засуджених, так і для адміністрації установ. 

У своїй публікації в серпні 2022 року Мін’юст зазначив, що рішення про евакуацію засуджених та осіб, взятих під варту, а також оповіщення про її початок має приймати відповідні військові командування разом із військовими адміністраціями.

“За замовчуванням, Департамент з питань виконання кримінальних покарань мають право переміщувати осіб у виняткових обставинах, не чекаючи рішення від ВЦА, що могло б врятувати, хоч якусь частину в’язнів”, – пишуть правозахисники.

18 травня Державна кримінально-виконавча служба України розмістила допис про ситуацію на тимчасово окупованій ситуації. Більшість установ продовжили роботу через неможливість евакуації.

“Це було можливим доки держава-окупант не стала вживати агресивних дій щодо перебирання влади в установах ДКВС України. Так сталося зокрема на Херсонщині, про стан справ у якій останнім часом широко обговорюється. Фактичне захоплення установ супроводжувалось залякуванням персоналу, насиллям та заохоченням до колаборації. Не коментуючи дії конкретних посадовців установ Херсонщини доки оцінку не дасть український суд, можна лише констатувати фактичне захоплення російською федерацією контролю над установами ДКВС”, – йдеться в публікації.

За словами адвокатки начальника Херсонського СІЗО Тетяни Бабкової, Гуряков отримував інструкцію щодо продовження роботи під час окупації. Суддя направив запит до Мінюсту, щоб отримати копію такої інструкції у разі її існування і самостійно дослідити.

Юлія Химерик