83 мільйони доларів лише відсотків: кредитна історія Одеси за останні 20 років

У середині листопада 2025 року керівник Одеської МВА Сергій Лисак доручив чиновникам проаналізувати можливість достроково погасити кредит на 623 мільйони гривень, який у серпні поспіхом пропихнув ексочільник Одеси Геннадій Труханов. За словами Лисака, місто має власні вільні кошти, тому зовнішнє фінансування начебто й не потрібне. Такий крок, переконаний він, дозволить уникнути зайвих переплат за відсотками й ефективніше розподілити ресурси.

"Є власні вільні кошти, тож потреби у позиках немає. Проведемо детальний аналіз фінансів – якщо бюджет дозволяє, одесити не повинні платити відсотки", – зазначив Сергій Лисак. 

Щоб зрозуміти, як саме Одеса опинилася з кредитом, який тепер пропонують достроково закрити, Центр публічних розслідувань повернувся назад і прослідкував всю кредитну історію міста: хто з мерів Одеси, коли брав позики на що саме спрямовували ці кошти й скільки з бюджету міста пішло на сплату відсотків.

ЦПР проаналізував рішення, доступні на офіційному сайті міста з 2007 року, й побачив, що кредити Одеса брала регулярно. 

Роки 2006 - 2010: Гурвіц і кредити

Так, за часів керування містом Едуардом Гурвіцом, у 2007 депутати того скликання затвердили позику з кредитною лінією до 335 мільйонів гривень. У 2008 – до 300 мільйонів гривень, у 2009 – до 250 мільйонів гривень, а у 2010 – до 80 мільйонів гривень. Загалом кредитна лінія сягнула  995 мільйонів гривень або за курсом НБУ на кінець відповідного року - 136,5 мільйона доларів.

Роки 2010 – 2013: Костусєв і кредити

З 2011 по 2015 роки, тобто в період коли місто очолив Олексій Костусєв, позику не брали, лише сплачували відсотки за раніше взяте. При цьому,  оскільки відсутні пояснювальні записки до бюджетів 2010-2011 років, припускаємо, що наприкінці 2010-го або у 2011-му Одеса порушила графік погашення кредиту. У такі моменти вступала в дію частина 7 статті 74 Бюджетного кодексу України в редакції того часу: якщо місто порушує графік повернення позики, протягом наступних п'яти років воно не має права брати нові запозичення.

До цього додається й оцінка кредитного рейтингу: наприкінці 2010-го агенція Standard & Poor's знизила довгостроковий рейтинг Одеси з ССС+ (здатність обслуговувати борги сильно залежить від сприятливих економічних умов)до ССС- (значні труднощі з обслуговуванням боргів). Фахівці попереджали, що без рефінансування місто може опинитися перед ризиком реструктуризації боргу. Як згодом з’ясувалося, попередження були небезпідставними: у 2012 році Одеса ухвалила рішення "Про здійснення реструктуризації боргових зобов’язань за зовнішнім запозиченням Одеської міської ради 2007 року".

Читайте також: 3% бюджету на ЗСУ: як Одеса за Труханова допомагала армії 

Роки 2015-2025: Труханов і кредити

Після того як в мерське крісло сів Геннадій Труханов, місто знову почало позичати гроші. І не малі. Так у 2016 кредитна лінія сягнула до 10,6 мільярда гривень), у 2017, 2018 та 2019 – затвердили позику до мільярда. У  2020 апетити трохи збавили й затвердили кредит до 500 мільйонів гривень, а у 2021 знову до 1,2 мільярда гривень.

З 2022 по 2024 роки Одеса кредит не брала. Однак, ймовірно не через те, що не хотіли, а через особливий режим у зв’язку з  повномасштабним вторгненням росії. Тоді платежі місцевих бюджетів проводилися залежно від наявності державних ресурсів та встановлених черг фінансування. Це призвело до накопичення на рахунках міста значних залишків і стимулювало дострокове погашення позик. Так, лише у 2022 році додатково на погашення запозичень Одеса спрямувала понад 1 мільярд гривень.

І ось у 2025 році погодили взяти до 623,4 мільйона гривень. Загалом при Труханові депутати погодили кредити до 5 мільярдів 334 мільйони гривень або 190,5 мільйона доларів.

Тож з 2006 по 20225 рік місто обтяжили до 6 мільярдів 329 мільйонів гривень або 337 мільйонів гривень боргу. 
 

Плата за борги

Будь-який кредит – це не лише тіло позики, а й плата за його користування, тобто відсотки. І саме їх багато років справно покривали коштом одеситів, тобто їх податками, які наповнювали міський бюджет.

Тож 2006 по 2010 рік місто сплатило або 144,5 мільйона гривень або 20,4 мільйона доларів за користування кредитом. З 2011 по 2013 - 88,3 мільйона гривень або 10,9 мільйона доларів. Й за часи керування містом Трухановим - 1 мільярд 495 мільйона гривень або 51,3 мільйона доларів. Тож за майже два десятиліття плата за позики склала понад 1,7 мільярда гривень або понад 83,5 мільйона доларів.

Зазначимо, що лише у 2024 році місто не витрачало кошти на обслуговування кредитів.

Читайте також: Вдвічі більше: як зростала оплата праці в Одеській міськраді

На що Одеса позичала кошти

Будь-яке рішення про запозичення містить його мету – і тут виникає багато запитань. Простий перегляд переліку напрямів витрачання позичених коштів створює враження, що кредити брали переважно для фінансування звичайних, "повсякденних" капітальних видатків: придбання основних фондів для комунальних підприємств, підвищення енергоефективності об’єктів бюджетної сфери, ремонти ліфтів та систем опалення, створення стандартних об’єктів міської інфраструктури. Іншими словами, кредит брали на те, що місто й так має робити без залучення кредитних грошей.

У пріоритетах 2008 року навіть фігурує "реструктуризація боргу", а в рішенні 2010 року мета позики прописана максимально відверто – погашення зобов’язань за зовнішнім запозиченням 2007 року.

У жодному з наявних рішень ЦПР не знайшов згадки про справді великий інфраструктурний проєкт, який міг би пояснити необхідність позики. Цю ситуацію влучно підсумувала депутатка міськради Ольга Квасніцька, коментуючи запозичення 2025 року: "кредит на латання дірок, а не розвиток".

Тож Одеса брала кредити майже щороку – і переважно не для розвитку, а для фінансування звичайних, нерідко дрібних витрат. Перерви у запозиченнях виникали не тому, що місто вирішило жити відповідно до власних можливостей, а через юридичні обмеження або форс-мажорні обставини. Плата за таку політику – суттєві суми відсотків, які за два десятиліття перетворилися на еквівалент річного бюджету розвитку міста.

І навіть маючи значні фінансові ресурси на рахунках, влада Одеси знову взялася за нові позики – поки новий очільник міста не заявив, що кредит насправді не потрібен, бо в бюджеті є достатньо власних коштів.

За інформацією начальника МВА Одеси Сергія Лисака,  на початку грудня місто повністю закрило обтяжуючий кредит та відсотки, які були взяті міською радою у вересні.

Читайте також: Як в Труханова мільярд на благоустрій виділили

Сергій Бондаренко