Своє не пахне: як одеська влада ігнорує проблему зі сміттям

З 2016 року Львів накрила сміттєва криза – місто заполонили відходи. Причинами колапсу стали ігнорування проблем зі зберіганням та переробкою сміття в місті, пожежа на Грибовицькому сміттєзвалищі та бездіяльність місцевої влади. Тоді не обійшлось і без людських жертв – під час гасіння пожежі внаслідок обвалу сміття загинули четверо людей.

При цьому, аналізуючи стан поводження з відходами в Одесі, стає очевидним: подібна криза може статись і в нашому місті. Адже сміттєвий полігон, куди везуть відходи з мільйонника, давно вичерпав свій ресурс і шкодить довкіллю. Сміттєпереробний завод у нас досі не побудували. До того ж роками сміттєзвалищем оперував екснардеп-втікач Ігор Марков, який відкрито виступає проти України.

Центр публічних розслідувань розбирався, як крутиться сміттєвий бізнес з мільйонними порушеннями. Редакція з'Їздила на полігон "Дальницькі кар’єри", про який бояться говорить місцеві, а екологи наголошують про найнебезпечніші речовини в світі.

100 гектарів під сміття

12 жовтня 2023 року в будівлі одеської мерії зібрались члени виконавчого комітету на позачергове засідання. Порядок денний тоді включав лише декілька питань. Одне з них пов’язане зі сміттям у місті: "Рішенням Господарського суд по товариству "Союз" 3 травня поточного року було прийнято рішення на користь територіальної громади міста щодо розірвання договору, який був достатньо давно підписаний, по нашим двум адресам "Дальницькі кар’єри" - полігон і Марії Демченко, 30 – база. Відповідно рішенням Господарського суду, яке відбулось на минулому тижні 5 жовтня 2023 року, позов департаменту міського господарства залишено без змін. Тобто це майно зараз повинно бути передано нашому комунальному підприємству. Відповідно за це рішення проголосували члени виконавчого комітету. Й далі ми вже як законні господарі будемо оперувати "Дальницькими кар’єрами" й відповідною базою", - розповів тоді заступник одеського міського голови Олександр Філатов, зазначивши, що на полігоні заплановано будівництво сміттєпереробного заводу. Оперувати ділянкою довірили КП "Одескомунтранс". 

База на Марії Демченко, 30. Скриншот з гугл-мапи

Дальницькі кар'єри. Фото: ЦПР

Незважаючи на схвальне рішення виконкому, полігон "Дальницькі кар’єри" досі не передали в управління місту. Досі не збудований і сміттєпереробний завод.

Одеський департамент міського господарства відповів на запит ЦПР, що наразі тверді побутові відходи міста вивозять на єдине діюче сміттєзвалище "Дальницькі кар’єри", яке знаходиться приблизно в 30 кілометрах від Одеси. 

Відповідь на запит ЦПР

Сукупна площа двох земельних ділянок, відведених під сміттєзвалище, складає 96,2 га. З 1999 року землю орендує компанія "Союз", яка зараз має назву "Кліар сіті". Гроші за оренду, як повідомили в міському департаменті фінансів, компанія не сплачує. А в КП "Одескомунтранс" відповіли, що питання про "Дальницькі кар'єри" не в їхній компетенції. 

Справа в тому, що суд між містом і ТОВ "Кліар сіті" про повернення сміттєзвалища "Дальницькі кар’єри" та автобази на Марії Демченко, 30 громаді продовжується. Схоже, тому рішення виконкому залишилось на папері.

При цьому, за словами PhD з екології Владислава Михайленка, "Дальницькі кар’єри" давно вичерпали свій ресурс експлуатації.

"Дальницькі кар’єри дуже умовно можна назвати полігоном. Тому що полігон – це така спеціально обладнана територія, споруда, яка захищає довкілля від впливу цього полігону. Там має бути протифільтраційний шар, щоб нічого не проникало в землю, фільтрат не просочувався в ґрунт, спеціальний шар, який захищає від зливових опадів цю територію. Тому "Дальницькі кар’єри" є звичайним звалищем твердих побутових відходів. Якщо казати про стан цього звалища, то з 1968 року туди звозять відходи не тільки з Одеси, а і з великих міст Одеської області. Воно вже суттєво зносилося", - каже еколог. 

Марков втік, а його сміттєвий бізнес крутиться

Довгий час ТОВ "Союз", якому ще 25 років тому довірили оперувати одеським сміттєзвалищем, належало колишньому народному депутату України з проросійськими поглядами Ігорю Маркову. Ще у 2014 році він втік до росії, підтримував анексію Криму та окупацію частини Донбасу, а у 2022-му активно виступав за повномасштабну війну проти України.

Ігор Марков на російському телеканалі

Він приїжджав на окуповані після початку повномасштабної війни території разом з російськими військами в військовій формі й багато разів брав участь у пропагандистських російських шоу. З 2014 року Ігор Марков перебуває в розшуку. У 2023 році він отримав підозру також за держзраду.

Скриншот реєстру МВС

А у червні 2024 року Служба безпеки України повідомила про підозру дружині Ігоря Маркова Інесі, яка виїхала до москви ще десять років тому. Крім цього арештували її нерухомість в Одесі на суму понад 250 млн грн. Наразі Інеса Маркова є співвласницею російської ІТ-компанії, яка розробляє програмне забезпечення для бойової авіації рф.

При цьому навіть після втечі в Україні продовжував працювати бізнес Ігоря Маркова. Зокрема йому належало ТОВ "Союз", яке не тільки оперує єдиним одеським сміттєзвалищем, а ще й вивозить сміття, в тому числі за бюджетний рахунок. 

Так, ТОВ "Союз" зареєстрували у 1999 році. Тоді в засновниках підприємства значились дві компанії, але вже з 2000 року структура власності ТОВ почала змінюватись – у засновники увійшли дві кіпрські офшорки. Пізніше - брат Ігоря Маркова Олег, який у 2010 році став депутатом Одеської міської ради від забороненої нині "Партії регіонів". А у 2009-му засновником ТОВ "Союз" відкрито став безпосередньо Ігор Марков. 

Скриншот YouControl

На той час Ігор Марков неодноразово обирався депутатом Одеської міської ради. Вже тоді відчувався проросійський вектор вподобань політика – Марков зокрема балотувався від блоку Наталії Вітренко, який виступав за надання російській мові статусу державної, проти вступу України в НАТО та за союз України, росії та Білорусі.

Після втечі Маркова до рф ТОВ "Союз" з 2015 року, за документами, стало належати турецькій компанії, а з 2017-го – австрійському підприємству VT Foison. Але незважаючи на офіційні зміни у структурі компанії, припускаємо, що деякий час Ігор Марков продовжував контролювати сміттєвий бізнес у місті. На це вказує той факт, що бенефіціарним власником ТОВ "Союз" тоді був соратник Ігоря Маркова, ексдепутат Одеської обласної ради Віктор Ткаченко. А у 2018-му – власником ТОВ "Союз" значився ще один наближений до Маркова ексдепутат Одеської міської ради від партії "Родина", яку колись очолював політик-втікач, Юрій Кривенко. 

Скриншот YouControl

Про близькість між Кривенко та Марковим вказує зокрема той факт, що Кривенко був помічником Ігоря Маркова, коли той мав мандат народного депутата. 

Юрій Кривенко. Фото "Думська"

Скриншот YouControl

Схоже, Марков втратив або передав контроль над ТОВ "Союз" лише у 2019 році. Тоді офіційним власником одеської компанії став житель Чернігова, адвокат Дмитро Федоров, який може бути наближеним до колишнього мера Чернігова, ексрегіонала Владислава Атрошенка. Його в минулому році відсторонили від посади на рік. Примітно, що саме Федоров представляв Атрошенка в суді. 

Скриншот YouControl

А у 2024-му колишнє ТОВ "Союз", за документами, увійшло до групи енергетичних компаній "Кліар енерджі", що займаються будівництвом і експлуатацією електростанцій на біомасі, біогазі, вітрі і сонячній енергії, дегазацією та управлінням полігонами, виробництвом власних газогенераторів. До групи також входить виробник фармацевтичної продукції ТОВ "Люм’єр Фарма" та ряд аптек. Ключовими особами "Кліар енерджі" є Петро Багрій, Тимофій Бичков і Михайло Кучірка.

Скриншот YouControl

При цьому соратник Маркова Юрій Кривенко, який багато років працює директором у компанії "Союз", керує підприємством і зараз – після зміни назви компанії у 2022 році на "Кліар сіті" та, схоже, реальної зміни власників. 

Гроші за сміття

Весь цей час компанія "Союз"/"Кліар сіті" отримує бюджетні кошти. При цьому, нагадаємо, компанія безкоштовно оперує єдиним для міста-мільйонника сміттєзвалищем. За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ з 2015 року отримало бюджетних підрядів на загальну суму 290 млн грн. Однак сума бюджетних коштів, отриманих від платників податків за всю історію підприємства, ще більша. 

Скриншот YouControl

Так, у 2011 році видання LB.ua повідомило: в Одесі 90% ринку контролює Ігор Марков, саме його компанії регулярно виграють торги на вивіз сміття в місті. Тоді йшлось не тільки про ТОВ "Союз", а ще і про компанію "Еко-ренесанс". На той час одеським міським головою був Олексій Костусєв, однак у медіа часто саме Ігоря Маркова називали реальним керівником міста. Нагадаємо, Костусєв у 2013 році відмовився від крісла мера міста й наразі перебуває за кордоном. У 2023 році Національне антикорупційне бюро оголосило ексочільника міста в розшук у рамках справи про заволодіння майном одеського аеропорту. 

Справді, Ігор Марков контролював не тільки компанію "Союз", а ще й "Еко-ренесанс", яка також займається вивезенням твердих побутових відходів. З 2015 року ТОВ "Еко-ренесанс" встигло отримати бюджетних підрядів на загальну суму 78 млн грн.

Скриншот YouControl

Компанію зареєстрували у 2002 році. Офіційно до засновників підприємства Ігор Марков ніколи не входив. Однак довгий час засновниками компанії значились наближені до екснардепа особи – згадуваний вище Віктор Ткаченко та такий собі Костянтин Розов. Він також значиться співзасновником ГО "Родіна", яку очолює Марков. Примітно, що громадська організація досі не у стані припинення. Серед інших засновників ГО зокрема бойовик "днр", учасник повномасштабної війни росії проти України, ексдепутат Одеської обласної ради від партії "Родіна" Вадим Савенко. 

Схоже, ТОВ "Еко-ренесанс" наразі також уже не під контролем Ігоря Маркова. З 2019 року до співзасновників компанії увійшла така собі жителька Києва Елеонора Валентинівна Суркова. Людина з таким же ПІБ є підписанткою низки компаній з групи "Кліар-енерджі".

Скриншот YouControl

Тож, і цей колишній актив Маркова, який своїм власникам щорічно приносить мільйони з бюджету, вірогідно, наразі під контролем Багрія, Бичкова та Кучірки.

При цьому колишнє ТОВ "Союз" значно шкодить довкіллю.

Шкода довкіллю

Навіть восени поблизу сміттєзвалища "Дальницькі кар'єри" відчувається неприємний запах. Завантажені сміттям вантажівки регулярним потоком прямують на так званий полігон. Водойми навколо кар'єру затягнуті брудом. Також можна побачити, як тліє сміття. Жителі Великого Дальнику - населений пункт поблизу сміттєзвалища - не під камеру розповідають, що влітку через сморід навіть вікна відчинити не можуть. Але говорити відкрито вони бояться. За їхніми словами, станція дегазації, побудована на сміттєзвалищі у 2020 році, на ситуацію особливо не вплинула.  

Шкоду довкіллю підтверджують у Державній екологічній інспекції Південно-західного округу, фахівці якої за останні п’ять років двічі виходили на перевірку сміттєзвалища "Дальницькі кар’єри" у 2020 і 2021 році відповідно. Кожна перевірка виявляла десятки порушень. Збитки сягають мільйонів грн.

Наприклад, фахівці інспекції в липні 2020 року в рамках позапланової перевірки встановили 30 порушень. Серед них зокрема відсутність на звалищі системи захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження фільтрату. Крім цього підприємство здійснює захоронення необроблених побутових відходів. Тоді ТОВ "Союз" не погодилось з приписом інспекції і звернулось до суду, щоб скасувати деякі пункти припису. Судовий процес триває. Окрім припису екологи виписали компанії штраф за завдану шкоду в розмірі майже 650 тис грн. На теперішній час збиток сплачено частково.

Сміттєзвалище "Дальницькі кар'єри". Скриншот Google Earth

Перевірка 2021 року також виявила низку системних проблем сміттєзвалища "Дальницькі кар’єри". Окрім того, що полігон продовжують експлуатувати без системи захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження фільтрату, на полігоні не здійснюють заходи попередження забруднення підземних вод, а саме: відсутні локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод, не розроблено щорічний технологічний план організації робіт із захоронення відходів, на якому позначаються робочі карти, при візуальному огляді території полігону виявлено свіжі насипи відходів без укриття ізолювальним шаром ґрунту, через що відчувається різкий неприємний сморід. Крім цього територія полігона побутових відходів не обмежена нагірною канавою для запобігання витіканню за межі полігона забруднених поверхневих вод, для відлякування птахів не встановлено спеціальне звукове та біоакустичне обладнання тощо. 

"Найбільша шкода від полігону, звалища, яке функціонує довго, - це накопичений великий обсяг відходів, який починає гнити і гниє дуже довго. Перший вплив, який іде, це виділення газів, які ідуть у повітря. Не тільки метану, який впливає на зміну клімату, а й більш небезпечних речовин, які переносяться на далекі дистанції. До прикладу, діоксинів. Це найнебезпечніші речовини в світі. Чим більше відходів, тим більше цих газів, тим на дальші дистанції вони розповсюджуються", - пояснює еколог Владислав Михайленко.

Варто також зазначити, що на той час у ТОВ "Союз" не було речових прав на земельні ділянки площею 60,4 га та 35,8 га, на яких розташований полігон "Дальницькі кар’єри", повідомили на запит ЦПР у Держекоінспекції. Шкода через самовільне зайняття земельних ділянок складає 8,47 млн і 5 млн грн відповідно. Окрім того, за результатами інструментально-лабораторного дослідження проб ґрунтів, виявлено забруднення земельних ресурсів хлоридами, сульфатами, фосфором та нітратами. За вказаним фактом, зазначають в інспекції, державі заподіяний матеріальний збиток на суму майже 51 тис грн. Також інспекція під час перевірки встановила факт забруднення поверхневих вод фільтратом, що призвело до забруднення вод. Внаслідок порушення була заподіяна шкода на суму більше 51 тис грн. Станом на даний час боржник добровільно не сплатив заподіяну шкоду. 

Дальницькі кар'єри. Фото: ЦПР

Владислав Михайленко нагадує, що на сміттєзвалищі побудували станцію дегазації в 2020 році. Однак до кінця це проблему не вирішило, адже відходи продовжують накопичуватися: "Дуже велика небезпека, особливо для нашого регіону – це забруднення ґрунтів і забруднення підземних вод… На звалищі перебуває дуже велика кількість різних відходів. Але ми точно можемо сказати і про важкі метали, і стійкі органічні речовини, які просочуються у ґрунт і, в першу чергу, забруднюється ґрунтовий покрив, а потім цей фільтрат попадає в підземні води і таким чином наші водні об’єкти, які знаходяться біля звалища, і навіть морське середовище може зазнавати певного впливу… Ну й, напевно, найбільша небезпека звалища – це те, що воно через перевантаженість постійно горить. Якщо десять років тому, воно могло горіти один раз на рік, то зараз воно може горіти декілька разів за теплий сезон. І це не тільки через зміни клімату, а через те, що метан накопичується в тілі звалища й фактично вибухає".

Еколог також говорить про рознесення вітрами небезпечного забрудненого пилу від сміття, що може впливати на поля, зелені насадження та здоров’я людей. Крім цього розносити небезпечне сміття, яке гниє, можуть чайки, що відвідують сміттєзвалище.

Але як системно вирішити проблеми зі сміттям у місті?

Примарний сміттєпереробний завод

У 2013 році Одеська міська рада уклала інвестиційну угоду з компанією "Союз" про будівництво сміттєпереробного заводу на території полігону "Дальницькі кар’єри". Тоді завод планували побудувати за чотири роки в два етапи – спочатку сортувальний комплекс. Вартість проєкту на той час складала 100 млн грн, тобто приблизно 12 млн доларів за тодішнім курсом. Але укладена інвестугода так і залишилась на папері. При цьому сміттєпереробний завод і справді потрібний місту.

В 2020 році знайшовся інвестор, який готовий був побудувати завод, що буде працювати за технологією розкладання сміття високою температурою. 

Сміттєзвалище. Фото: ЦПР

Вірогідно, мова про компанію "Кліар енерджі", з якою у 2019 році Одеська міська рада уклала відповідний меморандум. Однак цей проєкт згорнули. Як пояснює еколог Владислав Михайленко, науковці тоді довели, що такий метод є небезпечним для людей, які перебувають поблизу підприємства.

При цьому Владислав Михайленко наголошує, що дуже важливо обрати правильну технологію поводження з відходами при будівництві сміттєпереробного заводу, щоб вирішити проблему зі сміттям, не нашкодивши довкіллю й людям і не зробивши ситуацію ще гіршою. Наприклад, небезпечною технологією є також спалювати сміття.

За словами еколога, ще однією складовою поводження з відходами, окрім сміттєпереробного заводу, є будівництво сортувального комплексу. При цьому саме містяни мають докластися до сортування сміття: "У нас немає культури роздільного збору відходів. Залежно від того, який завод побудують, ця культура має по-різному впроваджуватись. Тому що технології можуть бути різними. Може бути технологія, що нам поставлять 4-5 баків - окремо пластик, папір, метали, скло і інші відходи. І таким чином можна сортувати. Може бути простіша технологія, менш затратна – поставлять два баки: перший для органіки, а другий для інших відходів, для іншої сировини. Чому ми не можемо сортувати відходи в загальному баку, тому що органіка гниє і скріпляє всі відходи, що є в баку".

В 2021 році в Одеській ОДА розповіли про пропозицію індійської компанії NuGreen Energy побудувати в регіоні сміттєпереробні заводи з плазмовими реакторами. Ця технологія вважається екологічно чистою, адже не дає викидів до атмосфери, та передбачає глибину переробки на рівні 95–97%. Зазначена технологiя передбачає практично стовідсоткове сортування й переробку відходів, зокрема отрутних хiмiкатів та вмiсту скотомогильників, з отриманням кінцевої продукції – мінерально-органічних добрив та електроенергії.

Технологія плазмової переробки сміття з сайту NuGreen Energy

Однак пропозицію в життя не втілили: "Нам пропонували будівництво більш дорогого заводу з плазмової переробки відходів, плазмовий піроліз. Він є більш дорогим, але його вихідні характеристики, тобто вплив на довкілля, був фактично досконалим, який можна запровадити. Але, на жаль, через високу вартість заводу не затвердили його будівництво… Неправильні сміттєпереробні заводи збільшують кількість онкологічних захворювань, захворювань дихальних шляхів, особливо якщо будуються недалеко від міста", - розповідає Владислав Михайленко.

В 2023 році під час відвідин регіону міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець підписав меморандум про будівництво сміттєпереробних заводів на території Одеської області. Примітно, що серед підписантів тоді не було Одеського міського голови. Йдеться про сім модулів, загальна потужність яких складатиме перероблення 110 тис тонн сміття на рік. До проєктування та будівництва планують залучити іноземних донорів. Загальна вартість семи підприємств близько 250 млн євро.

Щодо Одеси, то 26 червня 2024 року депутати міськради погодили розробку проєкту землеустрою для  відведення земельної ділянки площею 4 га КП "Теплопостачання міста Одеси". Земельна ділянка розташована між вулицями Вапняна та Хутірська, поблизу одеського цементного заводу. 


Скрин рішення сесії Одеської міськради

Землю виділили для будівництва сміттєспалювального заводу. Як повідомив одеський міський голова Геннадій Труханов, наміри про будівництво такого заводу депутати зафіксували ще у 2022 році, коли погоджували схему теплопостачання міста Одеси. А зараз спільно з японськими партнерами ведеться розробка майстер-плану з відновлення Одеси. До нього увійде і проєкт будівництва сміттєспалювального заводу. Однак чітких термінів наразі немає. Як і розрахунку шкоди для довкілля від функціонування подібного заводу.

При цьому еколог Владислав Михайленко розповідає, що на смітті можна непогано заробляти, поповнюючи бюджет громади: "Скільки  Одеська область за рік може мати грошей з відходів, якщо вона просто їх буде сортувати по елементарному принципу: посортувала – здала у звичайний пункт прийому на основі тих потужностей, які є в України, тобто в Україні ці відходи будуть перероблятися? Більше мільярду гривень ми можемо мати тільки через те, що люди будуть сортувати відходи і здавати їх у пункти прийому. Якщо ж ми навчимося робити з цього економіку, добувати з цього біогаз, добувати добрива, робити продукти з доданою вартістю, тобто робити якісь вироби й повертати їх у економіку, то цей мільярд перетвориться на ці кошти, які можливо допоможуть нашому місту мати бюджет, ефективно допомагати й розвитку регіону, й допомагати Збройним силам України".

Щоб розібратись із ситуацією, ми направили запит до компанії "Кліар енерджі" і "Кліар сіті" (колишнє ТОВ "Союз"). Нам підтвердили, що запит вони отримали, однак на момент публікації статті відповідь від компанії, що оперує найбільшим сміттєзвалищем Одеси, так і не надійшла.

В компанії "Кліар сіті" повідомили, що директор наразі на лікарняному, тому вони не знають, коли нададуть інформацію.

Таким чином, через те, що сміттєвий ринок в Одесі довгий час був під контролем екснардепа-втікача Ігоря Маркова, до того ж земельна ділянка під сміттєзвалищем досі з невизначеним статусом, проблема сміття системно в місті не вирішується, залишаючись на рівні меморандумів і планів. Зволікання з будівництвом сміттєпереробного заводу та сортувального комплексу загрожує Одесі сміттєвим колапсом. При цьому кожного дня сміття отруює довкілля, а громада недоотримує гроші, які могла б заробляти на смітті.

Вже після підготовки статті стало відомо, що зокрема Одесу обрали для урядового проєкту Швеції з метою реформування національної системи управління відходами за європейськими стандартами. Але чи вирішить це проблему зі сміттям у місті, поки що неясно. Раніше також укладали меморандуми й повідомляли про плани, які так і лишались на папері.

Олена Чернишова