Розслідування: як Україна втратила мільярд та до чого тут Кіпер

Як з’ясували журналісти, новим приватним власником активів в Україні російського бізнесмена Ігоря Наумця вартістю 1 мільярд гривень, попри дію санкцій РНБО та арешти, став броварський бізнесмен Сергій Шапран, пов’язаний із колишнім прокурором Києва, а нині очільником Одещини Олегом Кіпером.

Про це йдеться в розслідуванні "Схем".

Мова про численні активи холдингу Наумця "Юнігран", який видобуває корисні копалини з кар’єрів на Житомирщині та виготовляє тротуарну плитку – це виробничі комплекси, техніка, сотні вагонів, сотні гектарів землі. 

Діяльність холдингу "Юнігран" потрапила у фокус уваги правоохоронців влітку 2022 року, через що активи холдингу були арештовані, а навесні 2023 року проти його власника, громадянина рф Ігоря Наумця, були введені санкції РНБО. Перехід активів до інших приватних рук замість конфіскації на користь держави став можливим завдяки тому, що суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк в порушення юрисдикції зняв із них арешт, а прокурор в останній момент відмовився від своєї ж апеляції на це рішення, а також через відсутність покарання за обхід санкцій в українському законодавстві.

У коментарі журналістам підсанкційний бізнесмен Ігор Наумець підтвердив, що Сергій Шапран обіцяв йому вирішити його "проблеми із бізнесом" в обмін на частку 50%, але зрештою нібито "рейдернув" увесь бізнес. А сам Шапран заявив "Схемам", що всі угоди, які він укладав, "є законними".

Шапран це колишній депутат Броварської міської ради, він очолював осередок партії "За майбутнє", яку пов’язують з Ігорем Коломойським. Він володіє більш ніж двома десятками компаній з різноманітною діяльністю: від торгівлі деревиною, видобутку піску та щебню, виробництва вибухових речовин – до кредитування та купівлі-продажу нерухомості.

У розслідуванні журналісти дослідили зв’язки броварського бізнесмена Сергія Шапрана із Олегом Кіпером – нинішнім головою Одеської обласної військової адміністрації, який до весни 2023 року був головним прокурором Києва. Цей зв’язок простежується через бізнес-партнера Шапрана – ексдепутата Одеської обласної ради Володимира Осіпова, який також фігурує у історії з активами Наумця, і який, згідно з даними застосунку Getcontact, в деяких телефонах підписаний як "кум Кіпера". Його прізвище також прямо згадується у декларації високопосадовця за 2019 рік – Кіпер задекларував, що його дружина позичила матері Осіпова 25 мільйонів гривень.

Журналісти звернули увагу, що першою адресою реєстрації усіх трьох нових фірм Шапрана та Соцкова стала будівля в центрі Києва, яка фігурувала у ЗМІ як "об’єкт рейдерського захоплення Сергієм Шапраном за сприяння Олега Кіпера". Ця ж будівля та комплекс по виробництву плитки на Житомирщині, який перейшов до Шапрана, стали заставою для кредитів фірмі "Нотел", пов’язаній з Володимиром Осіповим.

У коментарі журналістам Олег Кіпер повідомив, що "йому нічого невідомо про діяльність цієї компанії ("Юнігран" – ред.)", а також, що він незнайомий ані з Сергієм Шапраном, ані з Ігорем Наумцем. Водночас він знає Володимира Осіпова, але в "його господарську/бізнес-діяльність ніколи не втручався".

"Схеми" запитали у СБУ як ініціатора санкцій, чому обмеження не були введені проти українських фірм Ігоря Наумця. На це питання поки не відповіли, водночас у службі повідомили, що вже "інформували Міністерство юстиції про спроби вивести з-під санкцій активи низки компаній, підконтрольних Наумцю". У Мін’юсті повідомили, що провели перевірку дій реєстраторки, яка оформлювала частину угод з купівлі-продажу майна "Юніграну". Комісія відомства визнала це порушенням через дію санкцій – і її позбавили доступу до реєстру нерухомості, хоча пізніше реєстраторка через суд скасувала цей наказ, після чого Мін’юст подав апеляцію. Після запиту журналістів Мін’юст звернувся до правоохоронців з проханням перевірити, як такі операції з майном стали можливими і як їхні учасники пов’язані між собою.

Раніше журналісти-розслідувачі hromadske дослідили, що очільник Одеської ОВА Олег Кіпер взяв під особистий контроль майже весь аграрний експорт України. Після цього десятки нових компаній-одноденок вивезли з України майже мільйон тонн продукції на 6 млрд грн, а сімейний бізнес посадовця став розвиватися.