Влада Херсону майже перестала згадувати депутатів міськради, — дослідження Атестації депутатів місцевих рад

Другий рік війни продемонстрував стійку тенденцію до поступового відсторонення депутатів Херсонської міської ради від життя громади, зменшення депутатської активності, втрату їхніх зв’язків з виборцями. Частково причини цього процесу є об’єктивними: місто знаходиться під постійними обстрілами. Значна частина містян й депутати разом з ними були вимушені виїхати за межі громади. Частково подібне відсторонення є результатом політики місцевої військової адміністрації, яка не бачить депутатів у системі взаємодії влади з громадою.

Про це повідомляє всеукраїнська громадська кампанія "Атестація депутатів місцевих рад", експерти якої спробували описати найбільш характерні риси цієї нової ситуації.

В лютому-2023 виповнилося два роки з останнього пленарного засідання сесії Херсонської міської ради. З перших днів війни місто перебувало в облозі, а з 1 березня після кривавих боїв Херсон був окупований.  Депутати втратили можливість збиратися на сесії, працювати в комісіях.

"Депутати перетворилися на активних волонтерів, організаторів гуманітарної допомоги, представників інтересів виборців. А сама Херсонська міська рада як колективний орган на короткий час стала одним з центрів спротиву окупантам та підтримки місцевого населення. Після розгортання терору та репресій з боку окупантів більшість депутатів були вимушені евакуюватися та на вільній частині України активно допомагати інтегруватися в нове життя херсонцям, що стали внутрішньо переміщеними особами. П’ять депутатів, за нашою інформацією, пішли у військо", - зазначають експерти.

П’ятьом херсонським депутатам правоохоронці висунули звинувачення у державній зраді: Володимиру Сальдо, Ігорю Семенчеву старшому, Ігорю Семенчеву (всі обиралися від партії "Блок Володимира Сальдо"), Іллі Карамалікову (партія Ігоря Колихаєва "Нам тут жити"), Альоні Ротової ("ОПЗЖ"). Двоє з цих депутатів вже отримали вироки — це Володимир Сальдо та Ігор Семенчев старший. Кілька депутатів зникли з публічного простору.

В умовах окупації повноцінне здійснення повноважень органами місцевого самоврядування Херсона стало неможливим. Тож 19 вересня 2022 року президент України утворив Херсонську міську військову адміністрацію. Начальницею адміністрації стала секретар Херсонської міської ради Галина Лугова. 3 листопада 2022 року, напередодні звільнення Херсона, Верховна Рада України своєю постановою №2706-IX передала начальниці Херсонської міської військової адміністрації повноваження Херсонської  міської ради, її виконавчого комітету та Херсонського міського голови. 

Галина Лугова під час роздачі гуманітарної допомоги. Фото: Фейсбук.

11 листопада 2022 року Херсон був звільнений, але росіяни почали систематично обстрілювати місто, що унеможливило нормалізацію життя в місті та повернення громадян додому. Не повернулися додому й багато хто з депутатів. 

2 березня 2023 року президент України Володимир Зеленський своїм рішенням замінив на посаді начальниці ХМВА секретаря Херсонської міської ради Галину Лугову на військового прокурора Романа Мрочка.  

Через три з половиною місяці, 12 червня, Роман Мрочко звільнив Галину Лугову з посади секретаря Херсонської міської ради "за відсутністю потреби". В розпорядженні № 375к «Про дострокове припинення повноважень та звільнення Лугової Г.Л.» зазначалося, що "у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування... потреба у здійснені повноважень за посадою секретаря Херсонської міської ради... відсутня, вважаючи це обставиною, що унеможливлює перебування на службі секретаря ради".

"На фоні, коли начальник військової адміністрації не бачить потреби в роботі секретаря Херсонської міської ради, почали спостерігатися й тенденції зменшення залучення самих депутатів до справ громади. Депутатів поступово припинили запрошувати до участі в різних робочих комісіях, координаційних чи дорадчих органах, що створювалися виконавчими органами для розв'язання актуальних проблем, в роботі більшості яких традиційно брали участь представники депутатського корпусу. З двадцяти однієї комісії, склад яких затверджувався начальником військової адміністрації у 2023 та на початку 2024 роках, лише в п’яти комісіях були представлені депутати. Причому в одній з них, адміністративній, на середину року не залишилося жодного депутата: всі були виключені з її складу", - зазначають в Атестації депутатів місцевих рад. 

В ще кількох комісіях представлені лише депутати, які знаходяться на керівних посадах у виконавчих органах влади. Таких депутатів було три, зараз залишилося двоє — заступник міського голови Віталій Бєлобров та т.в.о. начальника управління з охорони здоров’я ХМР Ігор Осауленко. І призначали їх у ці комісії як посадових осіб виконавчої влади, а не представників депутатського корпусу. 

Згідно з моніторингом, про діяльність депутатів майже припинили згадувати офіційні інформаційні ресурси міської влади. Так, телеграм-канал "Херсонська міська військова адміністрація - Херсонська міська рада" протягом другого року війни (24 лютого 2023 – 24 лютого 2024) згадав про діяльність депутатів Херсонської міської ради лише у двох повідомленнях. Для порівняння в перший рік війни, в період окупації та перші місяці звільнення, в цьому телеграм каналі було оприлюднено 25 повідомлень про участь депутатів Херсонської міської ради в житті громаді, факти гуманітарної допомоги, волонтерства тощо. Більшість публікацій прийшлася на лютий – березень 2022 року, коли херсонське місцеве самоврядування чинило активний спротив окупантам.

Інфографіка: Атестація депутатів місцевих рад

Як результат, депутати все менше можуть представляти у владі інтереси громади та виборців свого виборчого округу. "Депутати фактично перетворилися з представників інтересів виборців на звичайних громадських активістів. Хоча більшість депутатів мають значний досвід управлінської діяльності, який залишається невикористаним місцевою владою", - вважають дослідники. 

Основними видами діяльності депутатів залишається залучення до громади гуманітарної допомоги, координація роботи гуманітарних та волонтерських центрів, пошук благодійників, допомога ЗСУ тощо.

Сторінка депутата Андрія Сидоренка у Фейсбуці

"В умовах, коли депутати фактично позбавлені можливостей здійснювати свої повноваження хоча б на рівні представництва інтересів виборців, у них залишаються лише кілька обов’язків та обмежень, одне з яких – заборона залишати територію України. Як результат, у 2023 та на початку 2024 року депутати досить активно почали писати заяви про складання депутатських повноважень. В першу чергу це робили жінки та чоловіки, які мали право виїхати за кордон", - зазначається в дослідженні. 

Так,  у 2021 році склала повноваження одна депутатка, членкиня фракції "ОПЗЖ" Олена Бреславець. У 2023 та на початку 2024 року це зробили вже сім депутатів, яким на підставі їхніх заяв начальник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко припинив їхні повноваження:

• 23 серпня 2023 року — Наталії Устинової, яка обиралася за списками забороненої "ОПЗЖ";
• 18 вересня 2023 року — Олени Матвієць, представниці партії "Слуга народу";
• 27 вересня 2023 року були припинені повноваження відразу трьох депутатів: Ігоря Пастуха та Ольги Виноградової, які обиралися від забороненої партії "Блок Володимира Сальдо", та Оксани Пастух, членкині фракції "Європейська солідарність";
• 29 лютого 2024 року були припинені повноваження депутатки від партії "Слуга народу" Оксани Матусевич;
• 5 березня 2024 року були припинені повноваження депутата від партії Ігоря Колихаєва "Нам тут жити" Юрія Рожкова. 

Тобто за шість місяців кількість депутатів зменшилася майже на 14%. 

"Аналіз повідомлень депутатів у соціальних мережах показує, що активність їхньої громадської діяльності починає спадати з другої половини 2023 року, якраз після звільнення секретаря Херсонської міської ради. Відчувається, що з цим звільненням втрачено системний зв’язок між військовою адміністрацією та депутатським корпусом, що складається із представників різних політичних партій. На жаль, у результаті кризи порозуміння з депутатським корпусом частина депутатів починає ігнорувати обов’язки, які на них покладає Закон. Зокрема, лише одна депутатка — Оксана Погомій — розмістила в публічному доступі свій депутатський звіт та звіт своєї фракції Європейська солідарність", - зазначають у моніторингу.

Перед початком війни у всіх херсонських депутатів була власна сторінка у Фейсбуці. При цьому лише один депутат вів свою сторінку "для друзів". В усіх інших депутатів більшість публікацій були публічними. Через два роки війни ситуація із комунікаціями погіршилася. 

Інфографіка: Атестація депутатів місцевих рад

"Якщо у 2022 році 28 депутатів активно вели свої сторінки у Фейсбуці, то зараз таких, за нашими підрахунками, стало 18 (критерієм оцінки ми вважали публікації на будь-яку тему хоча б раз на місяць). На першому році війни регулярно повідомляли про свою депутатську та громадську діяльність 17 депутатів, на другий рік війни це робили вже 13 депутатів", - підрахували в кампанії.
 

Ната Чернецька