Глибоководний випуск: ціна довготривалого проєкту

Що не кожного року влітку Одеса стикається з неприємним запахом у місті. Ось нещодавно, повідомляє видання Інтент, фахівці помітили перевищення вмісту діоксиду сірки в повітрі, спричиненого відмиранням рослинності та інших живих організмів у водоймах. Що і є причиною смороду. До того ж регулярно екологи фіксують забруднення Чорного моря та Хаджибейського лиману. А про ризики прориву Хаджибейської дамби, що може призвести до техногенної катастрофи, певно, чули всі одесити.

Всі ці проблеми пов’язує один довготривалий проєкт - "Глибоководний випуск", який від самого початку супроводжували гучні скандали. Декілька місяців тому суд виправдав тих, хто був причетний до будівництва випуску, окрім головного підрядника. Він багато років у розшуку й переховується від слідства. Сам проєкт, схоже, запустили на початку великої війни. Хоча тоді ще тривав судовий розгляд. При цьому велике питання, чи вирішить "Глибоководний випуск" екологічні проблеми нашого регіону.

Центр публічних розслідувань досліджував історію проєкта "Глибоководний випуск".   

Довгограючий проєкт

"В Одеській затоці завершується реалізація унікального проєкту – система відводу стічних вод "Глибоководний випуск". Проєкт кардинально змінить екологічну ситуацію в регіоні. Неочищені стоки більше не будуть скидати в Чорне море, зникне загроза прориву дамби Хаджибейського лиману. Ця проблема була в порядку денному ще з часів радянського союзу. Але вирішити її змогли тільки зараз", - таке відео випустила компанія "Інкор груп" про проєкт "Глибоководний випуск", який вона реалізовувала протягом декількох років.

Фото з сайту компанії Інкор груп

Проєкт розпочали в 2010 році. Через рік керівник проєкта, засновник компанії Інкор груп, місцевий ексдепутат Руслан Тарпан звітував, що наприкінці листопада 2011 року в Одесі вже планують ввести в експлуатацію унікальний проєкт відводу стічних вод станції біологічної очистки Північна. В жовтні 2011 року начебто вже був завершений найскладніший етап гідротехнічних робіт, а саме затоплення труб, писало видання Контекст Причорномор’я. 

Руслан Тарпан тоді говорив, що головна мета будівництва "Глибоководного випуску" - припинення скидів неочищених вод і різке покращення екології Одеської затоки. До того ж проєкт мав би зняти навантаження на Хаджибейську дамбу, прорив якої загрожує техногенною катастрофою для регіону.

Вартість проєкта на той час складала 585 млн грн, тобто більше $70 млн за тодішнім курсом, які виділяли з держбюджету. Руслан Тарпан водночас повідомляв, що з підрядником розрахувались лише на суму 215 млн.

На сайті компанії-виконавця проєкту Інкор груп вказано, що глибоководний випуск побудували в вересні 2011 року. Проєктом передбачено скиди стоків у Чорне море на відстані чотирьох км. Однак, незважаючи на запевняння бізнесмена про готовність глибоководного випуску до роботи, проєкт не запустили ані у 2011 році, ані у 2021-му.  

В 2016 році Руслан Тарпан визнавав готовність проєкту вже на 90%, а не повністю: "Проєкт готовий з дуже високим ступенем готовності на 90%... Сам глибоководний випуск. Сама насосна станція, вона є, система всіх надземних трубопроводів великих діаметрів є – від 1400 до двох метрів, тому що морська частина два метри". 

Справа в тому, що на той час проєкт "Глибоководний випуск" неодноразово опинявся в епіцентрі гучних корупційних скандалів. А сам Тарпан давав вищезгадане інтерв’ю після довгої відсутності в Україні, що, можливо, було пов’язано із розслідуванням правоохоронців.

Так, взимку 2012 року проєкт "Глибоководний випуск" розкритикував тодішній президент України, який після Революції Гідності втік до рф, Віктор Янукович. Нагадаємо, однією з причин Революції стали звинувачення самого Януковича в корупції. Як писало видання Думська, Янукович заявив: "Майже 600 мільйонів "вбухали" в цей проєкт. Без розуму, без голови, й зараз додаткові кошти потрібні для того, щоб виправити цю помилку. Ми це зробимо, виправимо, але повторення такого більше не буде". 

На той час – 2012 рік – в Одеській області працювала комісія головного контрольного управління Адміністрації Президента. Під ревізією опинився і глибоководний випуск. Начебто тоді щодо можливої розтрати бюджетних коштів посадовцями компанії Інкор груп правоохоронці відкрили провадження. Сума оборудки 45 млн грн. 

Однак через декілька місяців стало відомо про закриття провадження щодо Інкор груп. За даними порталу Траса Е-95 з посиланням на тодішнього прокурора області Геннадія Дем’яненка, прокуратура припинила розслідування. Причини Дем’яненко не пояснив. При цьому проєкт у експлуатацію тоді так і не ввели.

Гучні підозри, судове фіаско

В 2017 році стало відомо, що після Революції Гідності розслідування по проєкту Глибоководний випуск поновили. Підозри отримали посадовці. 

"Спільною роботою правоохоронних органів, а це слідчі прокуратури Одеської області, працівники управління захисту економіки, національна поліція, а також Служба безпеки України в Одеській області провели величезний масив слідчих і процесуальних дій. За результатами чого поточний тиждень стає початком закінчення досудового розслідування. Так, цього тижня була проведена масштабна спецоперація, в ході якої було задіяно більше 150 правоохоронців, проведено більше 40 обшуків, за результатами чого та попередньо проведеного досудового розслідування повідомлено про підозру 11 учасникам цих незаконних дій", - розповідав тодішній прокурор Одеської області Олег Жученко.

За інформацією прокуратури, при будівництві глибоководного випуску група осіб могла заволодіти 200 млн. бюджетних грн. На той час – червень 2017 року – підозру вручили п’яти людям. Іншим, оскільки їх не було на місці, підозру правоохоронці оголосили.

Зазначимо, що, за інформацією обласного департаменту систем життєзабезпечення та енергоефективності, на глибоководний випуск витратили 350 млн. бюджетних грн. Це дані станом на 2021 рік. При цьому в відомстві наголосили, що роботи генпідрядником за договором в повному обсязі виконані не були. Й відповідно об’єкт в експлуатацію не ввели.

Відстань між підозрами й судом склала два роки. Так, справу по можливій розтраті бюджетних коштів на будівництві Глибоководного випуску в суд передали тільки в 2019 році. І, схоже, до суду дійшли не всі 11 людей. А лише сім осіб. 

Серед них колишній директор управління капітального будівництва Одеської ОДА Ігор Полуденко, депутат Одеської обласної ради від партії Європейська Солідарність, директор компанії Білд-про, яка розробляла проєкт, Вадим Теплицький і низка співробітників компанії Ремерцентр, що будувала глибоководний випуск. 

Ігор Полуденко. Фото Думська

Обвинувачення полягало в викритті завищення цін на труби та роботи та завищення обсягів робіт при реалізації проєкту.

З матеріалів вироку. Скриншот YouControl

29 грудня 2023 року колегія суддів Приморського районного суду на чолі з Сергієм Кічмаренком виправдала всіх обвинувачених за цією справою. Серед аргументів суду зокрема зазначений той факт, що об’єкт, за розпорядженням голови Одеської ОВА від 5 березня 2022 року (на той час це був Максим Марченко), вже використовується, і стічні води з СБО Північна скидають через глибоководний випуск у Чорне море. Суд вважає, що обвинувачення не довело завищення цін на труби, й відповідно посадовці не розтратили бюджетні кошти. Наразі справу розглядає апеляція.

З матеріалів вироку. Скриншот YouControl

Варто також зазначити, що на СБО Північна не підтвердили, що скидають стоки через глибоководний випуск. Наразі з червня 2023 року для цих цілей використовують, як і раніше, Хаджибейський лиман.   

Скрин: ЦПР

ТОВ "Білд-про" депутата Теплицького отримувало бюджетні підряди навіть у 2019 році, коли вже розпочався суд по справі Глибоководного випуску. ПП "Ремерцентр" також укладало угоди за бюджетний кошт.

Бюджетні підряди ТОВ "Білд-про". Скриншот YouControl

Примітно, що в рамках цього розслідування була ще одна обвинувачена – Валентина Дацюк, яка наразі обіймає посаду в.о. заступниці директора департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради. 

Валентина Дацюк. Фото з facebook-сторінки

За версією слідства, вона була відповідальна за необґрунтоване збільшення вартості робіт по будівництву випуску. Але Дацюк звільнили від кримінальної відповідальності через терміни давності.   

Переховується від слідства

Станом на 2010 рік – коли розпочався проєкт Глибоководний випуск - засновником ПП "Ремерцентр" була компанія Руслана Тарпана "Інкор груп". Публічно Тарпан ніколи не заперечував свою причетність до проєкту. Але суд по ньому так і не розпочався.

Засновники ПП "Ремерцентр" станом на 2010 рік. Скриншот YouControl

З 2017 року він перебуває в розшуку. Заочно одеському бізнесмену обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Схоже, діяльністю Руслана Тарпана також зацікавилось Національне антикорупційне бюро (НАБУ). Примітно, що одеський бізнесмен намагався через суд оскаржити рішення НАБУ про зупинення досудового розслідування, поки Тарпан перебуває в бігах за межами України. До речі, НАБУ в 2021 році подало Руслана Тарпана також у міжнародний розшук.

За інформацією відкритих джерел, він міг переховуватись у рф, а пізніше – в Об’єднаних Арабських Еміратах. До речі, сайт компанії Тарпана "Інкор груп" доступний на російській та арабській мовах.

В Одесу Тарпан активно ніс "руський мир". Наприклад, саме він, за погодження місцевої влади, встановив у місті вже демонтований пам’ятник російській імператриці Катерині. В 2006 році він був обраний до Одеської міської ради від проросійського Блоку Наталії Вітренко "Народна опозиція". В 2024 році Тарпан отримав ще одну підозру – в державній зраді. За інформацією пресслужби одеської прокуратури, ексдепутат співпрацював з представниками федеральної служби охорони рф, передав колекцію раритетних автівок на виставку в москві, за активну співпрацю з країною-агресором навіть отримав грамоту від генерала фсо рф.

Ми намагались написати Руслану Тарпану в facebook. Але він змінив налаштування профілю таким чином, що надсилати йому повідомлення неможливо.

Скрин: ЦПР

Також ми написали йому в телеграм, повідомлення він прочитав, але, схоже, вирішив не відповідати.

Скрин: ЦПР

(Не)потрібний глибоководний випуск у такому стані

Тож, наразі мільйони з бюджету витрачені, суд поки що триває, Руслан Тарпан переховується, а проєкт на повну, схоже, так і не працює. Але чи потрібен він у такому вигляді місту?

"Те, що цей проєкт необхідний місту, ні в кого не виникає сумнівів. Всі ці демагогічні розповіді вже відійшли вбік, про них уже всі забули. Всі розуміють, що місту потрібна чиста вода, і акваторія чистого моря не повинна при кожному дощі, все має кудись йти. Я маю на увазі, станція очистки, і далі не потрапляти в Хаджибей, щоб він не переповнювався. А йти на безпечну відстань, очищені стоки, я підкреслюю. Тому що всі ці псевдоекологи часто розповідають і не розуміють, про що вони говорять. Це все йде на СБО Північна, з СБО Північна на насосну систему трубопроводів наземних і далі в море на відмітку чотири кілометри", - презентував Глибоководний випуск Руслан Тарпан. Однак оцінки екологів і справді не такі однозначні.

"Якщо передивитися, як готувався той проєкт і передивитися висновки експертів, я маю на увазі, екологів того часу, ми можемо побачити зауваження, які вони ще тоді надавали. І перше, я відразу хочу сказати, в цьому кейсі величезному є корупційна складова, але якщо дивитися саме за потребами, то це іншорядна складова. Якщо ми візьмемо функціонування СБО Північна й подивимося, які методи водоочищення вона використовує, то тоді ми зрозуміємо, що взагалі немає значення, куди ми ці води скидаємо. Бо скидати такої якості очисні стоки взагалі не можна. Бо в нас місто-мільйонник, а якість очищення води взагалі не відповідає ні стандартам України, ні міжнародним. І це головне", - пояснює голова ГО "Зелений лист" Владислав Балінський.

Так, за інформацією держекоінспекції Південно-Західного округу, перевірка СБО Північна, з якої і планували виводити стоки в Чорне море через глибоководний випуск, фіксувала на станції перевищення концентрації показників. Тож, якщо належним чином не очищати стоки, то вони будуть забруднювати як Хаджибейський лиман, так і Чорне море.  

З відповіді екоінспекції. Скрин: ЦПР

На думку еколога Владислава Балінського, тоді, коли розпочинався проєкт "Глибоководний випуск", треба було, в першу чергу, вкладатися в переоснащення СБО "Північна". Крім цього Владислав Балінський наголошує, що, так званий глибоководний випуск не є глибоководним: "Це було імітування екологічних заходів для того, щоб, по-перше, засвоїти кошти на побудову цього "Глибоководного випуску", а, по-друге, вони відразу закладали те, що територія (станції – ред.) буде скорочуватись. І ці стоки, які будуть зливатись у море, начебто нікого не буде турбувати їхня якість… Першочергово треба саме переоснащення СБО "Північна". А те, що стосується безпосередньо "Глибоководного випуску", то багато з науковців вважали, що цієї відстані в чотири кілометри недостатньо".

Еколог зазначає, що, окрім забруднення, зливати стоки в Одеську затоку небезпечно ще й через процес опріснення, який, зокрема фіксували в Чорному морі після підриву Каховської греблі в минулому році. Опріснення призводить до загибелі морських жителів. Особливо це небезпечно влітку. Незважаючи на ці ризики, "Глибоководний випуск" запустили на початку повномасштабної агресії. При цьому СБО "Північна" створила низку проблем для іншої водойми – Хаджибейського лиману, куди десятиріччями скидали стоки з забруднювачами: "Останнім часом використання його (Хаджибейського лиману – ред.) як басейну для стоків СБО "Північна" призвела до значного погіршення його стану з екологічної точки зору. Але це дало можливість наповнювати Хаджибейський лиман, бо вже природних джерел прісної води майже не було", - розповідає Владислав Балінський.

При цьому скиди води в Хаджибейський лиман руйнують дамбу, в разі прориву якої під затопленням може опинитись територія площею у 2,3 тис га. Тож, на підтримку гідроспоруди регулярно витрачають мільйони з бюджету. Так, лише за час повномасштабної війни управління капітального будівництва Одеської міської ради провело дві закупівлі на загальну суму майже 125 млн бюджетних грн для першочергових заходів з капремонту дамби Хаджибейського лиману. При цьому гідроспоруда навіть не на балансі міста.

Хаджибейська дамба. Фото з сайту Одеської міської ради

А всього з 2013 року, як повідомляє одеське управління капітального будівництва, на ремонтні роботи дамби Хаджибейського лиману вже перерахували більше 115 мільйонів бюджетних гривень.

Скрин: ЦПР

Таким чином, вартість "Глибоководного випуску" для платників податків - це навіть не витрачені на проєкт декілька сотень мільйонів. Вона значно вища. До неї треба додавати мільйони, направлені на латання дамби. Й ще велике питання: чи зможе прокладена труба вирішити всі ці екологічні задачі, про які колись голосно говорили автори та виконавці цього довготривалого проєкту.    

Олена Чернишова