17 мільярдів на 330 проєктів: що заклали у стратегію розвитку Одеси на 2026–2027 роки

В Одесі на 2026–2027 роки запланували 330 проєктів та заходів із загальним фінансуванням у понад 17 млрд грн. Водночас лише 18 із них відібрали за пропозиціями громадськості, а найбільші суми спрямували на безпеку, інфраструктуру та житлове господарство. 

Центр публічних розслідувань дослідив, на які проєкти та скільки коштів запланували з бюджету.

Виконавчий комітет Одеської міської ради погодив та вніс на розгляд сесії проєкт рішення про затвердження Плану заходів на 2026–2027 роки з реалізації Стратегії розвитку територіальної громади міста Одеси до 2027 року. 

Це документ, який перетворює загальні формулювання Стратегії, ухваленої 25 лютого 2026 року рішенням №4016-VIII, на конкретний перелік із 330 проєктів і заходів, розписаних по виконавцях, строках та індикаторах результативності. Загальна потреба у фінансуванні склала понад 17,3 млрд грн на два роки.

Як відбирали проєкти

Формування Плану заходів проходило у два етапи. З 10 березня до 1 квітня 2026 року міськрада збирала пропозиції від громадськості — фізичних осіб і громадських організацій. Вимоги були досить конкретними: проєкт мав приносити суспільну вигоду (а не вигоду окремій фізичній чи юридичній особі), укладатися у 2026–2027 роки, мати реалістичний бюджет і вимірювані індикатори результативності, а також відповідати принципам гендерної рівності та екологічної безпеки.

Усього надійшла 61 пропозиція. Кожну оцінювали за двоетапною системою: спершу Департамент економічного розвитку перевіряв відповідність завданням Стратегії ("так/ні"), потім профільні виконавчі органи оцінювали актуальність проблеми, реалістичність бюджету, коректність індикаторів і організаційну спроможність виконавця.

Рішенням виконкому від 14 травня 2026 року № 820 створили робочу групу з відбору проєктів, в яку увійшли 51 людина, включно з депутатами, представниками виконавчих органів, громадських організацій та наукових установ. 20 травня на її засіданні з 61 громадської пропозиції відібрали 18.

Решту 312 проєктів й заходів виконавчі органи міськради сформували самостійно, проаналізувавши чинні міські цільові й комплексні програми та проєкт Середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій громади на 2026–2028 роки.

ІНФОГРАФІКА: ЦПР

Тобто попри публічний збір пропозицій, частка проєктів, ініційованих безпосередньо громадськістю й доведених до включення в план, становить менш ніж 6% від загальної кількості (18 із 330). Основний масив плану — це систематизація вже наявних міських програм й намірів адміністрації.

Структура: п'ять цілей, дуже нерівний розподіл

Стратегія визначає 5 стратегічних цілей, 24 оперативні цілі та 233 завдання. План заходів розподіляє 330 проєктів між ними так:

• Ціль 1 "Одеса — інституційно стійке та згуртоване місто" — 93 проєкти (культурна спадщина, цифровізація, адмінпослуги, просторовий розвиток, транспорт, громадянське суспільство)
• Ціль 2 "Одеса — місто зі сталим та безпечним міським середовищем" — 78 проєктів (енергетика, цивільний захист, інженерний захист території, житловий фонд)
• Ціль 3 "Одеса — центр міжнародної взаємодії" — 32 проєкти
• Ціль 4 "Одеса — місто з розвинутою конкурентоспроможною економікою" — 24 проєкти
• Ціль 5 "Одеса — місто, що формує людський потенціал" — 103 проєкти (соціальні послуги, діти, молодь, ветерани, медицина, освіта, спорт, зайнятість)

Куди пішли гроші

Ось тут розподіл за грошима суттєво відрізняється від розподілу за кількістю проєктів, і саме тут криється найцікавіше:

• Ціль 2 (безпечне середовище) — 7,04 млрд грн (~40,7% усього бюджету плану)
• Ціль 1 (інституційна стійкість) — 5,84 млрд грн (~33,8%)
• Ціль 5 (людський потенціал) — 4,25 млрд грн (~24,5%)
• Ціль 4 (економіка) — лише 176 млн грн (~1%)
• Ціль 3 (міжнародна взаємодія) — лише 6,8 млн грн (~0,04%)

Тобто дві з п'яти стратегічних цілей, які у Стратегії описані як ключові напрями — перетворення Одеси на "інвестиційно привабливу та конкурентоспроможну" економіку та "центр міжнародної взаємодії" — отримують у грошовому вимірі фактично символічне фінансування.

На 24 проєкти четвертої цілі заклали менше грошей, ніж на один-єдиний захід із капітального ремонту доріг. Третя ціль на 32 проєкти — це переважно наради, дорожні карти й моніторинг без бюджету: близько половини заходів у розділі 3.1–3.4 взагалі позначені прочерком у графі фінансування.

Для порівняння: близько 30% усіх 330 проєктів і заходів плану не потребують окремого фінансування — вони виконуються власними ресурсами виконавчих органів (це організаційні, нормативні чи координаційні кроки). У випадку цілі 3 ця частка ще вища.

Найбільші статті витрат

Серед конкретних сум, які виділяються на тлі інших:

• Капітальний ремонт теплових мереж — 1,41 млрд грн (з них 1,14 млрд — не з міського бюджету, а з "інших джерел")
• Утримання та експлуатація об'єктів дорожнього господарства — 1,08 млрд грн
• Оснащення закладів охорони здоров'я сучасним обладнанням — 640 млн грн
• Реконструкція трамвайної інфраструктури — 851 млн грн (майже повністю коштом "інших джерел")
• Капітальний ремонт багатоквартирних будинків — 819 млн грн
• Збереження та відновлення будівель закладів охорони здоров'я — 767 млн грн
• Оптимізація й розвиток мережі закладів охорони здоров'я — 603 млн грн
• Придбання електробусів (субпроєкт "Міський громадський транспорт України II") — 613 млн грн, майже повністю за "іншими джерелами"
• Виплата грошової компенсації на житло ветеранам і членам їхніх сімей — 222 млн грн, повністю з державного бюджету

Джерела фінансування: 62% лягає на міський бюджет

Із загальних 17,3 млрд грн 10,78 млрд грн (62%) — кошти бюджету Одеської міської територіальної громади. Ще 5,77 млрд грн (33%) — "інші джерела" (гранти, міжнародна технічна допомога, кошти інвесторів), і лише 758 млн грн (4,4%) — державний бюджет.

Показово, що великі інфраструктурні проєкти — трамвайні колії, електробуси, зливова каналізація, компенсація ветеранам за пошкоджене майно — фінансуються переважно не з міського бюджету, а із зовнішніх джерел. Тоді як капітальний ремонт доріг, будинків і рутинне утримання інфраструктури — майже повністю коштом громади.

Розподіл за роками теж нерівномірний: майже 60% усього обсягу фінансування припадає на 2027 рік, а 2026-й — переважно підготовчі роботи (проєктування, тендери, документація).

Що далі

За текстом самого документа, відповідальним за підготовку звітів про моніторинг та оцінювання виконання плану визначили Департамент економічного розвитку Одеської міської ради. Звіти мають подаватися щороку не пізніше 20 січня — перший, за 2026 рік, очікується у січні 2027-го, підсумковий — у січні 2028-го. Проміжні звіти йдуть на розгляд виконкому, підсумковий — на розгляд самої міськради з обов'язковим оприлюдненням на офіційному сайті.

Наразі документ має пройти останній етап — розгляд і затвердження сесією Одеської міської ради. З огляду на те що виконком уже погодив проєкт рішення, суттєвих змін у структурі й сумах на сесії не очікується, хоча депутати теоретично можуть вносити правки в межах регламенту.