Директорка фіндепартаменту Одеської ОВА отримала за вісім місяців більше, ніж за рік

П’ятеро із семи керівників Одеської ОВА за січень-серпень 2026 року отримали більше, ніж за весь попередній рік, а найбільшу суму нарахували директорці департаменту фінансів Марині Зінченко. 

Центр публічних розслідувань порівняв зарплати керівників Одеської ОВА за 2025 рік та січень-серпень 2026 року. За цей час п’ятьом із семи посадовців уже нарахували більше, ніж за весь попередній рік, а частина керівництва та підрозділів адміністрації не надала інформацію про виплати.

Директорка департаменту фінансів Одеської ОВА Марина Зінченко за січень-серпень 2026 року отримала 1 мільйон 592 тисячі 786 гривень нарахованої зарплати. За весь 2025 рік їй нарахували 1 мільйон 355 тисяч 745 гривень. Отже, за вісім місяців 2026 року сума виявилася на 237 тисяч гривень більшою, ніж за попередній рік.

І це ще не остаточний річний результат. Як з’ясував ЦПР, найбільші виплати можуть припадати на грудень, коли працівникам нараховують річні премії, допомогу та компенсації за невикористані відпустки.

Окремо відрізняються умови оплати праці керівництва ОВА та директорів департаментів. Голова адміністрації та його заступники обіймають політичні посади, тому на них не поширюється дія закону "Про державну службу". Умови їхньої оплати визначає окрема постанова Кабінету Міністрів.

Натомість керівники структурних підрозділів отримують надбавку за ранг державного службовця – від 500 до 800 гривень на місяць. Таку надбавку має й Зінченко. Це свідчить, що її стаж державної служби становить щонайменше 15 років.

У нарахуваннях директорки департаменту фінансів, окрім допомоги, понад 440 тисяч гривень припадає на перерахунки та категорію "інші виплати".

Понад 50 об’єктів нерухомості 

У декларації Марина Зінченко зазначила понад 50 об’єктів нерухомості, зокрема квартиру в Одесі, будинок у Граденицях та десятки земельних ділянок.

У травні 2018 року вона придбала житловий будинок у селі Градениці Біляївської громади Одеського району, площею 94,8 квадратного метра за 169 989 гривень. У вересні 2021 року посадовиця стала власницею нежитлового приміщення в тому самому селі, площею 279,2 квадратного метра. 

У грудні 2023 року вказали квартиру в Одесі площею 203,6 квадратного метра. У декларації вказана спільна сумісна власність. 

Земельні ділянки посадовиці

Посадовиця володіє дев’ятьма земельними ділянками в Одеському районі. Першу з них вона набула у листопаді 2012 року, площею 800 квадратних метрів у селі Санжійка Дальницької громади. У серпні 2014 року вона придбала ділянку площею 21 759 квадратних метрів у селі Градениці Біляївської громади за 39 800 гривень.

Ще чотири земельні ділянки посадовиця набула у травні 2018 року. Дві з них розташовані в Граденицях: одна площею 2 500 квадратних метрів, інша — 2 545 квадратних метрів. Вартість кожної становила 70 тисяч гривень. Ще одна ділянка площею 800 квадратних метрів розташована в Санжійці. Її задекларована вартість — 1 мільйон 257 тисяч 600 гривень. Четверта ділянка площею 1 500 квадратних метрів розташована в селі Міжлиманське Усатівської громади. Її вартість становила 1 мільйон 257 тисяч гривень.

У липні 2021 року Зінченко набула у власність ділянку площею 24 085 квадратних метрів у Граденицях за 98 652 гривні. У вересні посадовиця стала власницею ще двох земельних ділянок. Одна з них площею 1 794 квадратних метри розташована в Граденицях. Інша, площею 1 000 квадратних метрів, розташована в Біляївці. Її вартість становила 36 700 гривень.

Земельні ділянки сина

Ще 38 земельних ділянок, зазначених у декларації, належать Євгену Зінченку. Посадовиця задекларувала право користування цими об’єктами. Більшість ділянок розташовані в селах Градениці, Кагарлик і Маяки Одеського району. Переважно це землі площею близько двох гектарів кожна.

У Граденицях задекларовано 17 таких ділянок. Усі вони набуті у 2022 році. У серпні 2022 року оформили право на ділянки площею 21 646 квадратних метрів вартістю 61 тисяча гривень, 21 645 квадратних метрів вартістю 61 тисяча гривень і 38 418 квадратних метрів вартістю 113 тисяч гривень.

Також були придбані ділянки площею 37 645 квадратних метрів вартістю 92 950 гривень, 19 528 квадратних метрів вартістю 66 тисяч гривень і 31 787 квадратних метрів вартістю 108 тисяч гривень.

Крім того, оформили ділянки площею 22 042 квадратних метри вартістю 62 тисячі гривень, 17 227 квадратних метрів вартістю 48 500 гривень і 4 370 квадратних метрів вартістю 12 700 гривень.

Ще сім ділянок у Граденицях також придбали у серпні 2022 року. Це землі площею 2 399 квадратних метрів вартістю 42 тисячі гривень, 21 598 квадратних метрів вартістю 61 тисяча гривень, 19 255 квадратних метрів вартістю 54 тисячі гривень, 21 646 квадратних метрів вартістю 61 600 гривень і 21 655 квадратних метрів вартістю 61 тисяча гривень. Ще одну ділянку площею 21 598 квадратних метрів придбали за 60 500 гривень, а ділянка площею 19 653 квадратні метри за 52 500 гривень придбали вже у липні. Того ж дня оформили ділянку площею 20 тисяч квадратних метрів за 67 500 гривень.

У селі Кагарлик Біляївської громади зазначили сім земельних ділянок. У листопаді придбали ділянку площею 60 112 квадратних метрів за 170 тисяч гривень.

У липні 2022 року оформлено ще шість ділянок площею по 20 тисяч квадратних метрів кожна. Дві з них за 50 700 та 47 тисяч гривень. Три ділянки за 40 600 гривень. Ще одна ділянка коштувала 54 600 гривень.

У Маяках Маяківської громади задекларували 14 земельних ділянок, переважно площею по 20 тисяч квадратних метрів.

У липні 2022 року оформили ділянки площею 20 тисяч квадратних метрів вартістю 53 500 гривень та 14 395 квадратних метрів вартістю 29 100 гривень.

Того ж місяця придбали три ділянки площею по 20 тисяч квадратних метрів. Їхня вартість становила 40 400, 40 650 й 53 500 гривень. Плюс чотири ділянки площею по 20 тисяч квадратних метрів за 53 500 гривень, а також  чотири ділянки такої самої площі, вартість яких становила 57 200, 60 500 і по 61 100 гривень.

Останню із зазначених у цьому переліку ділянок у Маяках площею 20 тисяч квадратних метрів набули у липні 2023 року за 42 650 гривень.

Автівка, зарплата та готівка

У листопаді 2024 року Зінченко придбала легковий автомобіль VOLVO EX30 2023 року випуску за 1,7 мільйона гривень. Крім того, посадовиця задекларувала 263 приватизаційні цінні папери Одеського заводу поршневих кілець, набуті у власність у грудні 2003 року. 

У липні 2025 року посадовиця набула право іпотекотримача за договором іпотеки. Предметом договору стали житловий будинок і дві прилеглі земельні ділянки на вулиці Рясній, в Одесі. За останньою грошовою оцінкою, вартість майна становить 4,8 мільйона гривень. Власником нерухомості в декларації зазначений громадянин іншої держави Вадим Ніколаєв.

У декларації Зінченко вказала 1,5 мільйона гривень заробітної плати, отриманої від департаменту фінансів Одеської обласної державної адміністрації.

Ще понад 5 тисяч вона отримала від ТОВ "Аріста-Агро" за передачу земельних ділянок в оренду. Дохід від викладацької діяльності в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова становив 19 тисяч 311 гривень.

Найбільшим джерелом доходу стало відчуження нерухомого майна. За цією операцією Зінченко отримала 8,3 мільйона гривень від Вадима Ніколаєва.

Також посадовиця задекларувала 7,7 мільйона гривень готівкою. Крім того, на її банківських рахунках зберігалися кошти.

Найбільшу суму на рахунках – 225 366 гривень – вона тримала в державному Укрексімбанку. Ще 10 266 гривень було розміщено у ПриватБанку, 9 358 гривень – на трьох рахунках в Ощадбанку, 493 гривні – у банку "Південний". 

Також в неї є кредит в Акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України", який отримала 21 листопада 2024 року. На початок звітного періоду розмір зобов’язання за кредитом становив 1,2 мільйона гривень. Упродовж звітного періоду Зінченко сплатила 189 тисяч 179 гривень основного боргу та 107 тисяч 955 гривень процентів. Станом на кінець звітного періоду залишок заборгованості становив 1,1 мільйона гривень.

НАЗК та земельні ділянки

Як писав ЦПР, Марина Зінченко очолює департамент фінансів ОДА з 2013 року. У жовтні 2015 року її обрали депутаткою Одеської облради сьомого скликання. Членкиня фракції "Блок Петра Порошенка "Солідарність". У жовтні 2020 року її обрали депутаткою облради від партії "Слуга народу". 

У листопаді 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції оприлюднило результати повних перевірок декларацій посадовиці за 2022 та 2023 роки. З’ясувалося, що посадовиця два роки поспіль не зазначала у звітності 38 земельних ділянок, власником яких був її неповнолітній син.

37 із цих ділянок син посадовиці набув у власність у 2022 році, тож їх потрібно було внести до декларації за цей період. Зінченко пояснила пропуск помилкою, зазначивши, що її син із 2017 року перебуває за кордоном. За словами посадовиці, про неточність вона повідомила НАЗК під час подання декларації за 2023 рік.

Агентство підтвердило, що отримало таке повідомлення, однак зауважило: Зінченко не надала інформації про земельні ділянки та документів, необхідних для перевірки відомостей про них.

Попри це, у декларації за 2023 рік посадовиця знову не вказала землю. Своє рішення посадовиця аргументувала тим, що її син Євген досяг повноліття й більше не належав до кола осіб, майно яких вона мала декларувати.

За поясненням посадовиці, землю для сина придбав її брат Сергій Чайка, який матеріально його підтримує. Зінченко стверджувала, що саме брат оплачував купівлю ділянок, а не сам Євген. Водночас документів на підтвердження цих пояснень НАЗК не отримало.

Корупційна справа

Зінченко також фігурувала у справі про ймовірне розкрадання державних коштів. У лютому 2023 року правоохоронці провели санкціоновані обшуки у службових приміщеннях Одеської обласної військової адміністрації та за місцями проживання її посадовців у межах розслідування схеми привласнення бюджетних коштів.

За версією слідства, у 2022 році заступник голови Одеської ОВА Олег Муратов у змові з начальником відділу моніторингу публічних закупівель Департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської ОВА Мариною Зінченко організував закупівлю продовольчих товарів для забезпечення потреб населення в умовах воєнного стану за безпідставно завищеними цінами. Як вважають правоохоронці, такі дії посадовців завдали державі збитків на 9,2 мільйона гривень.