Експосадовця Одеської ОДА пов’язали з прикриттям грального бізнесу у справі "Карфаген"

24 жовтня 2026 р. 14:24

412

Експосадовця Одеської ОДА пов’язали з прикриттям грального бізнесу у справі "Карфаген"

Іван Тимошенко. ФОТО: suspilne.media

Колишній керівник департаменту цифрового розвитку Одеської ОДА Іван Тимошенко, якого підозрюють у причетності до злочинної організації, що прикривала нелегальні кол-центри, міг бути пов’язаний і з онлайн-гемблінгом. Про це свідчить запис розмови: голос, який слідство пов’язує з експосадовцем, називає гемблінг їхньою сферою діяльності.

Центр публічних розслідувань дослідив деталі справи.

Операція "Карфаген" 

22 жовтня колишньому керівнику Департаменту інформаційних технологій Офісу Генпрокурора Івану Тимошенку оголосили підозру в межах операції НАБУ і САП "Карфаген". 

За даними слідства, посадовець відігравав одну з ключових ролей у функціонуванні злочинної схеми. Він безпосередньо відповідав за комунікацію з представниками нелегальних кол-центрів та систематичне одержання від них грошових коштів, – повідомили у пресслужбі НАБУ.

Крім того, за версією слідства, підозрюваний забезпечував загальну безпеку та конспірацію членів злочинної організації, а також залучав інших осіб до схеми. Загальна сума задокументованої правоохоронцями неправомірної вигоди перевищила 1 млрд грн.

Як повідомило Слідство.Інфо з посиланням на джерела у правоохоронних органах, Тимошенко підтримував дружні стосунки із Сергієм Кропивою, якого підозрюють в організації схеми прикриття шахрайських кол-центрів, щонайменше з 2020 року. Вони разом працювали на керівних посадах у Національній поліції, Одеській обласній державній адміністрації та Офісі Генпрокурора.

Правоохоронці вважають, що Тимошенко допомагав Кропиві організовувати роботу схеми. За версією слідства, він призначив до Департаменту інформаційних технологій ОГП Данила Сліпчука, через якого учасники могли отримувати готівку від кол-центрів, обмінювати її на інші валюти та конвертувати у криптовалюту.

Крім того, Тимошенко, за даними джерел видання, шукав кур’єрів для отримання готівки від представників кол-центрів. Щоб приховати операції, учасники нібито використовували паролі для зустрічей, а гроші перевозили автомобілями з чужими номерними знаками. Отримані від представників "офісів" кошти Тимошенко, за версією правоохоронців, передавав Кропиві та розподіляв між іншими учасниками організації.

Посада Тимошенка також давала йому доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому міститься інформація про кримінальні провадження. Слідчі вважають, що це могло допомагати учасникам схеми контролювати ситуацію навколо кол-центрів.

Розмова про онлайн-гемблінг

У розпорядженні видання є запис розмови, на якому, за даними слідства, звучать голоси, що належать Тимошенку та заступнику голови Державної податкової служби Ігорю Панченку.

Під час розмови співрозмовники обговорювали шахрайські кол-центри та онлайн-гемблінг. Панченко запитував, чи належать кол-центри до сфери діяльності співрозмовника, а той відповів, що вони розслідують такі випадки.

Після цього Панченко поцікавився, чи займаються вони онлайн-гемблінгом й чи співпрацюють із PlayCity. Співрозмовник відповів ствердно на запитання про належність гемблінгу до їхньої сфери, а щодо взаємодії з PlayCity зазначив, що вони можуть цим займатися.

Панченко також наголосив, що в онлайн-гемблінгу обертаються великі гроші та що йдеться про значну кількість учасників ринку.

Водночас Департамент інформаційних технологій Офісу Генпрокурора, який Тимошенко очолював до 11 вересня, відповідає за цифрову трансформацію, технічну підтримку та інформаційну безпеку органів прокуратури. Розслідування шахрайства чи незаконного грального бізнесу не належать до його безпосередніх функцій.

Перевірка номерів

Видання має ще один запис розмови, на якому, за даними слідчих, голоси схожі на голоси Тимошенка та Кропиви. Співрозмовники говорили про перевірку номерів і матеріали, які могли стосуватися певного сюжету.

Один із них повідомив, що Данило вже все переглянув та сказав, що їх там немає. Далі співрозмовники обговорювали 860 номерів та приблизно десять сюжетів. Наприкінці розмови один із чоловіків зауважив, що частина людей не оформила номери на себе, натякнувши, що інші могли діяти обережніше.

11 вересня Іван Тимошенко написав заяву про звільнення з посади начальника Департаменту інформаційних технологій Офісу Генпрокурора за власним бажанням.

4 вересня НАБУ і САП оприлюднили перші деталі операції "Карфаген", яка викрила злочинну організацію, що прикривала нелегальні кол-центри. 

Від Одеської ОДА до Офісу генпрокурора

За версією слідства, призначенню Тимошенка на посаду керівника департаменту посприяв інший ключовий фігурант провадження – Сергій Кропива. 

Як зазначають слідчі, Кропива доручав Тимошенку розв'язувати побутові питання колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка, зокрема шукати житло в Мадриді. Крім того, за версією слідства, Тимошенко збирав у колег і друзів кошти на подарунки. Серед іншого, він долучився до вибору мотоцикла Harley-Davidson для Кропиви.

До переїзду до Києва у 2026 році, де Іван Тимошенко почав працювати в Офісі генерального прокурора, він обіймав керівні посади в правоохоронних органах та структурах Одещини.

У 2021 році Тимошенко працював в Департаменті кіберполіції, де очолював одне з управлінь, а згодом керував відділом у Поліському управлінні. У липні 2023 року Сергія Кропиву призначили заступником голови Одеської ОДА. У вересні того ж року Тимошенко вже виконував обов’язки директора Департаменту цифрового розвитку, інформаційної політики та кіберзахисту Одеської ОДА.

У 2024 році він перейшов на цивільну службу до Одеської обласної військової адміністрації, де спочатку обіймав посаду заступника директора управління комунікацій. У 2025 році Тимошенко очолив Департамент цифрового розвитку, інформаційної політики та туризму Одеської ОДА.

Саме з одеського департаменту цифрового розвитку його у 2026 році й перевели до Києва керувати IT-напрямком в Офісі генпрокурора, де він згодом і потрапив під розслідування. 

22 жовтня Вищий антикорупційний суд визначив  Івану Тимошенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою  на 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 8 млн грн. САП просила обрати йому заставу в 100 млн грн, проте суд задовольнив клопотання лише частково.

Анна Літман