Україна ввела санкції проти підприємств російського олігарха та компаній з Криму

Алюмінієва промисловість рф опинилася в центрі уваги української санкційної політики. Нові обмеження стосуються підприємств, пов’язаних із групою "Русал" а також компаній, зареєстрованих в окупованому Криму та Севастополі.

Про це йдеться в указах президента України № 746/2026 та №747/2026, якими ввели в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів.

До санкційного переліку увійшли, зокрема, російські підприємства групи "Русал". Серед них — АТ "Об'єднана компанія Русал Уральський алюміній", АТ "Русал Братський алюмінієвий завод", АТ "Русал Красноярський алюмінієвий завод", АТ "Русал Саяногорський алюмінієвий завод" та АТ "Русскій алюміній Менеджмент". Усі вони зареєстровані в російській федерації.

Окремо санкції застосували до компаній та установ, пов’язаних з окупованим Кримом. У переліку зазначені АНО "Кримський дослідний інститут безпілотних технологій" із Сімферополя, АТ "Керченський металургійний завод", АТ "Севастопольський морський завод імені Серго Орджонікідзе" та ТОВ "Остов" із Севастополя.

Для підсанкційних підприємств передбачений широкий пакет обмежень. Зокрема, йдеться про блокування активів, повне припинення торгівельних операцій, обмеження транзиту, запобігання виведенню капіталів за межі України, зупинення економічних і фінансових зобов’язань та заборону участі у приватизації й оренді державного майна.

Також санкції передбачають заборону публічних та оборонних закупівель у визначених санкційним законодавством суб’єктів, повне припинення заходження до українських портів іноземних суден, заборону операцій із цінними паперами підсанкційних осіб, передачі технологій та прав інтелектуальної власності.

Для підприємств "Русал" у рішенні передбачені аналогічні обмеження, зокрема блокування активів та повне припинення торгівельних операцій. Частина санкцій запроваджується безстроково, а окремі обмеження — строком на десять років.

Зв'язок із Дерипаскою

У березні 2026 року Міністерство юстиції України звернулося до Вищого антикорупційного суду з новим позовом про стягнення на користь держави активів російського олігарха Олега Дерипаски та пов’язаних із ним компаній. Йдеться, зокрема, про стратегічну сировину, яка знаходилась на Миколаївському глиноземному заводі та яку використовували у виробництві алюмінію для підприємств російського військово-промислового комплексу.

У межах позову Мін’юст просить конфіскувати понад 440 тисяч тонн бокситів і близько 110 тисяч тонн глинозему. Загальна вартість цих активів перевищує 2 мільярди гривень.

За даними українських правоохоронців, компанії, пов’язані з Дерипаскою, постачали алюмінієву продукцію підприємствам оборонної промисловості росії. Ці підприємства залучені до виробництва військової техніки, озброєння та боєприпасів для російської армії.

Сам Дерипаска також є власником промислового конгломерату "Російські машини". До його структури входить "Військово-промислова компанія" — один із великих виробників і постачальників військової техніки для Міноборони рф. Серед продукції підприємств групи — бронетранспортери БТР-80, БТР-82А та бойові машини "Тигр-М".

Зв’язки бізнес-структур Дерипаски з російським військово-промисловим комплексом уже були предметом судового розгляду в Україні. Відповідні факти підтвердили рішення ВАКС у лютому 2023 року та постанова Апеляційної палати ВАКС у червні того ж року.

Виявити активи та схему постачання стратегічної сировини допомогли матеріали Служби безпеки України. Наприкінці січня 2025 року СБУ заблокувала відправлення сировини для російської військової промисловості. Після цього суд наклав арешт на активи Дерипаски вартістю понад 2 мільярди гривень.

За даними слідства, вилучена продукція призначалася для підприємств "Русал". Алюмінієвий концерн рф використовує сировину та продукцію у виробництві компонентів для військової техніки, зокрема балістичних ракет "Іскандер", безпілотників і радіолокаційних систем.

Окремо правоохоронці перевіряють фінансові операції підприємства. Йдеться про інформацію щодо чинних і закритих банківських рахунків, залишків коштів, руху грошей та контрагентів.

Активи Дерипаски в Україні почали переходити під державний контроль після запровадження санкцій. У червні 2023 року Вищий антикорупційний суд остаточно ухвалив рішення про конфіскацію Миколаївського глиноземного заводу, який був пов’язаний із російським бізнесменом. Загалом завдяки матеріалам СБУ та ДБР Україна націоналізувала підприємства, пов’язані з Дерипаскою, на близько 10 мільярдів гривень.

У березні 2024 року Миколаївський глиноземний завод офіційно перейшов у власність Фонду державного майна України. Нині управління підприємством здійснюють чотири компанії.

Миколаївський глиноземний завод є найбільшим підприємством такого профілю в Україні та одним із найбільших об’єктів кольорової металургії в Європі. Після переходу підприємства під контроль держави також постало питання подальшого поводження з відходами виробництва — червоним шламом, який утворюється під час перероблення бокситів і виробництва глинозему. Для його зберігання неподалік Миколаєва планують створити нове спеціальне сховище.

Новий санкційний указ продовжує політику обмеження російського бізнесу, який має зв’язки з агресором та його військово-промисловим комплексом, а також підприємств, що працюють на окупованих територіях України.