З Маріуполя до країни Близького Сходу: в Одесі викрили схему легалізації пшениці на 60 мільйонів

19 жовтня 2026 р. 18:55

246

З Маріуполя до країни Близького Сходу: в Одесі викрили схему легалізації пшениці на 60 мільйонів

Зерно в порту. ФОТО: usm.media

Служба безпеки України викрила в Одесі схему легалізації майже восьми тисяч тонн пшениці, яку російські окупанти вивезли з Маріуполя для подальшого збуту за кордон під виглядом російської продукції. За даними слідства, двоє працівників одеської філії міжнародної компанії допомогли приховати справжнє походження зерна, вартість якого перевищує 60 мільйонів гривень.

Центр публічних розслідувань дослідив деталі справи.

Підроблені документи для викраденої пшениці

Як повідомили у пресслужбі  СБУ, до схеми були причетні директор одеської філії іноземної компанії, яка спеціалізується на сертифікації сільськогосподарських товарів, та керівниця лабораторії, яка йому підпорядковувалася. Слідчі вважають, що вони знали про українське походження зерна, однак погодилися оформити документи, які мали підтвердити його нібито російське походження.

За даними слідства, у 2024 році росіяни завантажили 7 857 тонн української пшениці на судно "Альфа М" у порту тимчасово окупованого Маріуполя. Після цього вантаж доправили до порту Темрюк у Краснодарському краї, де оформили документи про нібито російське походження продукції.

Наступним пунктом призначення стала одна з країн Близького Сходу, де зерно планували реалізувати через місцеву компанію-експортера.

Представники рф, за версією слідства, звернулися до керівництва одеського підприємства – щоб надати вантажу вигляду легальної продукції й забезпечити продаж. Там організували дослідження зерна лише формально та підготували фіктивний лабораторний висновок, який приховував його справжнє походження.

Співробітники СБУ задокументували дії обох підозрюваних і затримали їх. Під час обшуків у помешканнях фігурантів та офісі компанії вилучили комп’ютерну техніку, мобільні телефони, документацію та лабораторні висновки, які, за даними слідства, можуть свідчити про причетність затриманих до схеми.

Їм повідомили про підозру в пособництві державі-агресору, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Обом підозрюваним обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У разі доведення вини їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Офіс генерального прокурора процесуально керував операцією.

Російська компанія відправляла зерно з окупованого Маріуполя

Схема з одеською лабораторією стала частиною ширшої історії вивезення українського зерна з тимчасово окупованих територій. Журналісти Слідство.Інфо у своєму розслідуванні від 24 березня 2026 року простежили шлях 7 857 тонн пшениці з Маріуполя до Туреччини та встановили зв’язки між російським відправником, турецьким виробником борошна й міжнародною компанією, яка проводила дослідження зразків в Одесі.

За даними розслідувачів, у 2023-2024 роках російська компанія "Ника" відправила з окупованого Маріуполя до Туреччини понад 54 тисячі тонн пшениці. Частина зерна потрапила до турецької компанії Erisler, яка виробляє борошно та постачає продукцію на міжнародні ринки.

Документи на вантаж свідчили, що 7 857 тонн пшениці відправили від російської компанії "Ника" через посередника Global Commodities and Logistics. Судно "Альфа М", яке перебуває під українськими санкціями, доставило вантаж до Туреччини, де його отримала компанія Erisler.

Журналісти також звернули увагу на російський бізнес власників компанії "Ника" За даними розслідування, Людмила Гурова, яка очолила підприємство у 2022 році, володіє російською компанією Roboavia, що виробляє безпілотники. Компанію "Ника" та її власників внесли до українських санкційних списків.

У 2023 році Roboavia оголосила про плани інвестувати понад пів мільярда рублів у будівництво нового заводу в Ростові-на-Дону. Підприємство мало виробляти до 1 100 безпілотників на місяць. У 2025 році з’явилися відео запуску російськими військовими безпілотника "Сарич", виготовленого на заводі Гурової.

Таким чином, за інформацією журналістів, зерно з окупованого українського міста вивозила компанія, власники якої мали бізнес у сфері виробництва безпілотників.

Турецький виробник постачає продукцію до десятків країн 

Компанія Erisler, яка отримала зерно, працює на турецькому ринку з 1974 року. За інформацією, наведеною в розслідуванні, підприємство здатне переробляти до 2 300 тонн борошна на добу та близько 840 тисяч тонн на рік.

Компанія повідомляла про співпрацю з Організацією Об’єднаних Націй. Наприкінці 2021 року вона стала найбільшим постачальником у межах програми Агентства ООН для палестинських біженців (UNRWA), спрямованої на їхню допомогу, поставивши продукцію на понад 9 мільйонів доларів.

За даними компанії, її продукцію постачають до понад 50 країн на п’яти континентах, зокрема до держав Європи та США. Журналісти також відстежили понад 15 поставок продукції Erisler до ЄС і США з 2022 року.

Водночас наявність міжнародних партнерів не знімає питання щодо перевірки походження сировини. Як пояснили експерти, співпраця з ООН передбачає перевірку постачальників і дотримання стандартів у сфері прав людини. Це стосується не лише безпосереднього продавця, а й ланцюга постачання загалом.

У розслідуванні зазначається, що продукція Erisler представлена й на українському ринку. Компанію внесли до Української зернової біржі, а також згадували на порталі "Дія" серед турецьких підприємств, зацікавлених в імпорті української продукції. Зокрема, продукцію бренду Dudomi можна було придбати на українських торговельних майданчиках.

Водночас журналісти наголосили, що не мають підтверджень, чи містить ця продукція борошно, виготовлене з викраденого в Маріуполі зерна. Тому йдеться про ризик потрапляння такої сировини до міжнародних ланцюгів постачання, а не про доведений факт її використання в конкретних продуктах.

Що відомо про перевірку зерна в Одесі

За даними Слідство.Інфо, на початку 2026 року редакція отримала анонімного листа від працівника одеської лабораторії Cotecna – українського підрозділу швейцарської компанії, яка проводить незалежні інспекції сільськогосподарської продукції.

Джерело повідомило, що у 2024 році в Одесі досліджували зразок пшениці, яку в документах позначили як російську. На фотографії зразка було зазначено його походження, а запит на перевірку надійшов від турецького підрозділу Cotecna.

Керівник українського офісу компанії пояснив журналістам, що лабораторія отримує зразки з різних країн і не може самостійно встановити фактичне походження зерна. За його словами, лабораторія досліджує наданий матеріал і видає результати, але зразки не обов’язково супроводжуються сертифікатами походження.

У міжнародному офісі Cotecna в Женеві заперечили, що компанія надавала послуги щодо сільськогосподарських товарів, вивезених із непідконтрольних Україні територій, зокрема з Маріуполя. Там також заявили, що щодо конкретного вантажу компанія не мала незалежних можливостей перевірити його походження поза документами, наданими контрагентом, у яких Маріуполь не згадувався.

Компанія Global Commodities у відповіді на запит журналістів заявила, що працює в Азово-Чорноморському регіоні відповідно до міжнародних торгівельних стандартів. Вона заперечила закупівлю зерна з Маріуполя та заявила про готовність захищати свої права юридичними засобами.

Викрадене зерно та міжнародні обмеження 

Розслідування Слідство.Інфо вказує на ширшу проблему експорту сільськогосподарської продукції з окупованих територій. За даними журналістів, від початку повномасштабного вторгнення значні обсяги такого зерна відправляли до Сирії, а також до Туреччини.

У червні 2022 року, після заяв українського посла в Туреччині про продаж росією українського зерна, турецька сторона повідомляла, що перевіряє походження товарів і не допускатиме незаконної торгівлі українською продукцією. Однак, як зазначили журналісти, подібні поставки продовжувалися.

У розслідуванні також звернули увагу на європейські обмеження щодо ввезення товарів, які походять з окупованих територій України. За оцінкою залучених експертів, приховування справжнього походження зерна може створювати ризики порушення санкційних режимів.

Анна Літман