Війна приборкала старих олігархів і може створити нових, - The New York Times

Олігархи втратили мільярди від обстрілу своїх заводів, а уряд використав свої повноваження під час війни, щоб зламати їхній політичний вплив.

Про це пише The New York Times.

Металургійний комбінат "Азовсталь" у Маріуполі у 2022 році. Фото: The New York Times

Бої на "Азовсталі" в обложеному Маріуполі стали знаковим моментом у перші місяці повномасштабного вторгнення росії в Україну. Це також стало великою невдачею для найбагатшої людини України, власника заводу. Зі знищенням "Азовсталі" власник Рінат Ахметов втратив промислову перлину, яка становила одну п’яту виробництва сталі в Україні, — багатомільярдні втрати, які завдали серйозного удару його давній владі над українською економікою.

Експерти кажуть, що справа Ахметова підкреслює, як війна, спустошивши українську промисловість, стримувала владу так званих олігархів, магнатів, які тривалий час панували в економіці та використовували свої багатства для купівлі політичного впливу.

За перший рік війни загальний статок 20 найбагатших українців скоротився більш ніж на 20 мільярдів доларів, повідомляє журнал Forbes. Ахметов отримав найбільший удар, втративши понад 9 мільярдів доларів. Він один із лише двох мільярдерів, що залишилися в Україні, порівняно з десяти до війни, повідомляє NV. 

Тепер українська влада планує використати свої повноваження воєнного часу, щоб спробувати повністю порвати з олігархами. Мета полягає в тому, щоб зменшити їхній вплив на економіку та політику, а також притягнути до відповідальності тих, хто займався корупцією, здійснюючи політику, яку президент Володимир Зеленський обіцяв проводити перед вторгненням.

"Вони слабкі, і це унікальна можливість досягти справедливості з точки зору того, як потрібно керувати країною", – сказав в інтерв’ю міністр юстиції України Денис Малюська.

Рінат Ахметов у 2014 році. Фото: Томас Тратшель

Українська влада каже, що ці зусилля спрямовані на відновлення післявоєнної країни, і що вони також демонструють, що вони борються з корупцією, що є вирішальним кроком для забезпечення підтримки західних союзників.

Репресії можуть усунути купівлю впливу, але також можуть зменшити плюралізм в українській політиці. До війни одне з найгучніших розслідувань було проти головного політичного конкурента Зеленського, колишнього президента Петра Порошенка, який заробив статок на цукерковому бізнесі. Порошенко уникав критики Зеленського з початку війни, натомість зображуючи себе лоялістом, готовим воювати за свою країну.

Деякі критики також кажуть, що концентрація влади під час війни навколо уряду може породити нову олігархію, а аналітики кажуть, що олігархи все ще зберігають значні важелі впливу.

"В олігархів є всі необхідні ресурси, щоб повернути свій вплив, — сказав пан Малюська. - Ризик все ще існує".

Як і інші українські магнати, Ахметов розбагатів у 1990-х роках, коли нова незалежна Україна перейшла до ринкової економіки, коли прибуткові державні активи приватизувалися дешево. Він заволодів вугільними та сталеливарними заводами радянської епохи та побудував бізнес-імперію, яка також включала основні пакети акцій у сільському господарстві та транспорті.

Дмитро Горюнов, економіст київського Центру економічної стратегії, вважає, що олігархи були основною перешкодою для економічного розвитку України, перешкоджаючи конкуренції через монополії. До війни вони контролювали понад 80 відсотків таких галузей, як перероблювання та видобуток вугілля, згідно з дослідженням, яке він написав.

Експерти кажуть, що українські олігархи використовували свої прибутки для впливу на політику та судову систему, а також для купівлі або запуску телевізійних каналів для формування громадської думки.

Колись Ахметов володів до 11 каналів і підтримував Віктора Януковича, колишнього проросійського президента, якого українці скинули у 2014 році.

На відміну від росії, де олігархи здебільшого підкоряються Кремлю з примусу чи власних інтересів, суперництво між українськими магнатами та їхня підтримка широкого кола політиків додали медіа та політичного ландшафту в Україні більшої різноманітності.

Їхні великі промислові та сільськогосподарські компанії також стали рушійною силою економіки, даючи роботу сотням тисяч людей і залучаючи іноземні інвестиції.

Але Дарія Каленюк, виконавча директорка Українського центру протидії корупції, заявила, що частка олігархів у бізнесі, політиці та ЗМІ створила "порочне коло", де більшість важелів влади знаходяться під їхнім контролем, підживлюючи корупцію.

Коли Зеленського обрали президентом у 2019 році — за підтримки магната Ігоря Коломойського — він пообіцяв тотальний наступ на олігархів. Але його зусилля, які включали капітальний ремонт судової системи та боротьбу з корумпованими державними службовцями, "суттєво не зменшили вплив олігархів у той час", вважає пан Малюська.

Потім відбулося вторгнення росії в лютому 2022 року. Оскільки атаки Москви були зосереджені на сході та півдні України, промисловому центрі країни, багато заводів олігархів були знищені.

У Маріуполі було знищено два гігантські металургійні заводи Ахметова, включно з Азовсталлю. Так само було з найбільшим нафтопереробним заводом країни в центральній Україні, яким володів Коломойський. Сьогодні жорстокі бої навколо міста Авдіївка на сході країни змусили закрити найбільший у Європі коксохімічний завод, ще одну власність Ахметова.

"Мій бізнес найбільше постраждав від війни", — сказав Ахметов у письмових відповідях на запитання. Його вітрові та теплові електростанції "зазнавали постійних російських ракетних і безпілотних атак", а його сталеливарний і коксохімічний заводи були "серйозно пошкоджені або тимчасово окуповані", сказав він.

За даними Центру економічної стратегії, металургійна група Ахметова Метінвест втратила майже третину своїх активів у перший рік війни. Нафтові активи пана Коломойського скоротилися на дві третини.

Але чи не найбільше постраждав політичний вплив олігархів. Зеленський підписав указ про об’єднання всіх кабельних новин в єдину програму, спрямовану на протидію російській дезінформації та підвищення морального духу – позбавивши олігархів із медіазброєю найважливішого інструменту впливу. Цю програму було засуджено як спосіб для уряду придушити критику.

А до літа 2022 року багато магнатів відмовилися від власності медіабізнесу, щоб виконати закон, прийнятий до війни, щоб обмежити їхню владу. У законі йдеться, що будь-яка особа, яка відповідає трьом із чотирьох критеріїв — участь у політичній діяльності, значний вплив на ЗМІ, володіння бізнес-монополією або статки щонайменше 70 мільйонів доларів — вважатиметься олігархом і не матиме права купувати приватизовані державні активи та фінансувати політичні партії.

У липні 2022 року Ахметов передав державі ліцензії на своє телебачення та друковані ЗМІ. "Я зараз не олігарх у юридичному розумінні цього слова", — сказав він.

У міру того, як тривала війна, українська влада розгорнула сіті у судовому переслідуванні олігархів.

У вересні поліція затримала Коломойського за підозрою в шахрайстві та відмиванні грошей, і з того часу він перебуває під вартою. Влада також намагається екстрадувати з Франції українського олігарха Костянтина Жеваго за звинуваченнями у шахрайстві та Дмитра Фірташа за розтрату. Ахметов не переслідується особисто.

"Десятиліттями було неможливо уявити, щоб олігарх сидів у СІЗО", — сказав Малюська, міністр юстиції. - Тепер це реальність".

Український бізнесмен-мільярдер Ігор Коломойський (у центрі) на засіданні суду в Києві. Фото: Agence France-Presse — Getty Images

Він визнав, що "сила держави більша" під час війни, що сприяє звільненню від контролю олігархів над економікою. Але він додав, що нинішні репресії України також були спрямовані на те, щоб завоювати антикорупційні повноваження, які є ключовими для отримання так необхідної допомоги Заходу.

Європейський Союз, наприклад, минулого місяця погодився розпочати переговори щодо вступу України, але наголосив на необхідності створити "надійну історію розслідувань, судових переслідувань і остаточних судових рішень у справах про корупцію на високому рівні".

Як це вплине на повноваження олігархів, залишається незрозумілим.

Горюнов каже, що Україна залишається залежною від багатьох бізнесів олігархів. На енергетичний холдинг Ахметова ДТЕК припадає дві третини видобутку енергетичного вугілля в країні. Ахметов у своїх письмових коментарях зазначив, що має намір зіграти певну роль у післявоєнній відбудові країни. "Як найбільший український інвестор, СКМ не буде сидіти осторонь", — сказав він, маючи на увазі свою холдингову компанію.

Дехто в Україні також побоюється, що на зміну олігархам прийде нова олігархічна система, яка виникне в результаті концентрації влади під час війни навколо уряду.

Валерія Гонтарева, яка була головою Центрального банку України з 2014 по 2017 роки, сказала, що вона стурбована конфіскацією активів олігархів під час війни та тим, як урядовці можуть використовувати їх для особистої вигоди.

Наприкінці 2022 року нафтопереробний завод Коломойського та компанію Жеваго "АвтоКрАЗ", яка виробляє важкі вантажівки, націоналізували, за словами влади, як спосіб забезпечити життєво важливі військові постачання. Але деякі дії, такі як арешт акцій Жеваго в гірничодобувних комбінатах, викликали суперечки та критикувалися як невиправдані.

"Це державний капіталізм", – сказала Гонтарева. - Зараз загроза не в старих олігархах, а в нових, які отримують вигоду від війни через перерозподіл активів і сегментів бізнесу".

Каленюк з Центру протидії корупції погодилася. "У боротьбі з драконами, — сказала вона, — ми повинні бути обережними, щоб самі не стати драконами".