Суд відмовився арештовувати 1,2 мільйона компанії у справі про переплати порту "Південний"

Суд відмовився арештовувати кошти компанії, керівника якої підозрюють у заволодінні майже 4,9 мільйона гривень державного підприємства. Йдеться про закупівлі залізничного обладнання для порту “Південний”, яке могли проводити за завищеними цінами.

Центр публічних розслідувань дослідив деталі справи.

Як йшлося в ухвалі Хаджибейського районного суду Одеси, генеральний директор ТОВ "ВКП "ТАКО" нібито домовився з невстановленими службовцями порту про закупівлю залізничного обладнання за цінами, вищими за ринкові.

Слідчі вважають, що для формування очікуваної вартості використовували комерційні пропозиції кількох компаній, які могли бути пов’язані з підозрюваним. На їхній основі, за версією слідства, ціни закупівель визначалися вище за ринкові.

За першою закупівлею порт уклав договір на 5,06 мільйона гривень, тоді як ринкова вартість обладнання, за даними слідства, становила близько 3,52 мільйона гривень. За другим договором обладнання придбали за 7,2 мільйона при визначеній слідством ринковій вартості близько 5,2 мільйона гривень.

Третя закупівля стосувалася, зокрема, залізничної рейки. Договір уклали на 12,74 мільйона гривень, а сплачені кошти перевищили визначену слідством ринкову вартість приблизно на 1,35 мільйона гривень. Загальний розмір можливої шкоди слідство оцінило у 4,88 мільйона гривень.

У червні 2026 року генеральному директору ТОВ "ВКП "ТАКО" повідомили про підозру у заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому групою осіб в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.

Прокурор просив арештувати видаткову частину рахунку компанії в ПриватБанку. Станом на 28 серпня 2026 року на рахунках підприємства перебувало 1,2 мільйона гривень. Однак суд встановив, що сам факт наявності цих коштів та надходження раніше грошей від порту не доводить, що саме залишок на рахунку є коштами, отриманими внаслідок можливого злочину.

Суд також зазначив, що генеральний директор компанії має статус підозрюваного, але це саме по собі не означає, що кошти юридичної особи можна вважати його особистим майном. Прокуратура не надала доказів, які б підтверджували підстави для спеціальної конфіскації цих грошей.

У результаті слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання прокуратури про арешт коштів.