Не бюджетом єдиним: звідки установи Півдня мають мільйони

Квитки до музеїв, платні послуги навчальних закладів, оренда майна, гранти, благодійна допомога та навіть подаровані генератори. Усе це може формувати власні надходження бюджетних установ, тобто кошти, які вони отримують додатково до фінансування з відповідного бюджету.

У 2025 році бюджетні установи Миколаєва отримали майже 566 мільйонів гривень таких надходжень, Одеси – 341,4 мільйона, а Херсона – 55,8 мільйона. Проте не лише суми, а й джерела цих грошей у трьох містах суттєво відрізняються.

Центр публічних розслідувань (ЦПР) розбирався, звідки бюджетні установи Одеси, Миколаєва та Херсона отримують додаткові кошти та на що їх витрачають.

Гроші бюджетних установ, які надходять не з бюджету

Власні надходження є частиною доходів спеціального фонду бюджету, однак мають важливу відмінність: їх безпосередньо отримують бюджетні установи.

Фактично такі надходження поєднують ознаки публічних фінансів і ринкової діяльності. Звичайні доходи бюджету, зокрема податки, мито та збори, стягуються для фінансування загальних потреб держави. Натомість власні надходження бюджетна установа заробляє або отримує самостійно завдяки своїй діяльності. Витрачати їх вона може лише у спосіб, визначений Бюджетним кодексом.

Є й інші відмінності.

Звичайні доходи зараховуються на рахунки відповідного бюджету, тоді як власні надходження надходять на рахунки, відкриті для конкретної бюджетної установи.

Доходи бюджету можуть надходити лише у грошовій формі. Благодійні внески, гранти та дарунки можуть бути не тільки грошима, а й товарами, роботами чи послугами. У звітності їхню вартість усе одно відображають у грошовому вираженні.

Бюджетні видатки можна проводити лише після того, як відповідні призначення визначені у бюджеті та бюджетному розписі. Зміни щодо власних надходжень вносяться до кошторисів бюджетних установ без відповідних змін до бюджетного розпису. Це передбачає пункт 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №228.

Є ще одна особливість: невикористані власні надходження наприкінці бюджетного періоду не втрачаються. Вони залишаються на рахунках установ і можуть використовуватися в наступному бюджетному періоді з урахуванням вимог бюджетного законодавства.

Від квитків до генераторів: звідки беруться гроші

Бюджетний кодекс поділяє власні надходження бюджетних установ на дві великі групи.

Перша – гроші, які установи отримують від надання послуг та своєї діяльності.

До неї належить плата за послуги відповідно до основної діяльності установи. Це можуть бути платні послуги навчальних закладів, квитки до музеїв, виставок, театрів, місць відпочинку тощо.

Сюди ж належать надходження від додаткової господарської діяльності: реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підсобних господарств та дослідних ділянок, продажу друкованої продукції й методичних матеріалів. Музеї та заклади культури, наприклад, можуть отримувати кошти від продажу листівок, сувенірів або художніх репродукцій.

Ще одне джерело – оренда майна бюджетних установ. Йдеться про кошти, які за рішенням місцевої ради установи можуть залишати собі від передачі свого майна в оренду. В Одесі це врегульовано окремим рішенням.

До цієї ж групи належать надходження від реалізації майна, крім нерухомості. Порядок залежить від вартості такого майна та правил, встановлених відповідною радою. В Одесі, зокрема, діє порядок, який визначає, хто надає дозвіл на списання та хто реалізує майно залежно від його вартості.

Благодійність теж потрапляє до власних надходжень

Друга група – інші джерела власних надходжень. Здебільшого йдеться про благодійну допомогу.

Сюди входять благодійні внески, гранти й дарунки, а також кошти, які бюджетні установи отримують від підприємств, організацій, фізичних осіб та інших бюджетних установ для виконання цільових заходів.

Різниця між цими категоріями залежить, зокрема, від того, чи залишається допомога безпосередньо в установі, яка її отримала, чи передається далі.

Наприклад, якщо благодійник передає школі комп'ютер і він залишається в цій школі, це обліковується як благодійна допомога.

Якщо департамент освіти отримує партію генераторів, частина яких залишається самому департаменту, а решту він передає школам, використовуються вже дві категорії. Генератори, які залишаються департаменту, обліковуються як благодійна допомога, а ті, які він передає школам, – як кошти на виконання цільових заходів.

Якщо ж соціальна служба отримує допомогу, яку надалі повністю передає населенню, вона обліковується як кошти на виконання цільових заходів.

Від 55 мільйонів до понад пів мільярда: скільки отримали міста

У 2025 році найбільшу суму власних надходжень серед трьох міст отримали бюджетні установи Миколаєва – майже 566 мільйонів гривень. В Одесі сума становила 341,4 мільйона, у Херсоні – 55,8 мільйона гривень.

Але структура цих надходжень у містах суттєво різнилася.

В Одесі у 2025 році понад половину власних надходжень становили плата за послуги, оренда та інші надходження першої групи – загалом 178,3 мільйона гривень. У Миколаєві та Херсоні, навпаки, переважали інші джерела, передусім благодійні внески, гранти та дарунки.

У Миколаєві благодійні внески, гранти та дарунки принесли бюджетним установам 508,2 мільйона гривень із майже 566 мільйонів усіх власних надходжень.

Особливо помітна така залежність у Херсоні: 52,3 мільйона гривень благодійних внесків, грантів та дарунків становили 93,7 відсотка всіх власних надходжень бюджетних установ міста.

Помітна різниця і всередині першої групи. Бюджетні установи Одеси отримали 153,8 мільйона гривень від послуг за основною діяльністю проти 27,4 мільйона у Миколаєві. Від оренди майна Одеса отримала 18,7 мільйона, а Миколаїв – 3,3 мільйона.

Натомість надходження від додаткової господарської діяльності у Миколаєві були більшими: майже 18 мільйонів проти 5,5 мільйона гривень в Одесі.

Такі відмінності можуть бути пов'язані як із різною кількістю та структурою майна й бюджетних установ у містах, так і з різними підходами до його використання.

Низький порівняно з Одесою та Миколаєвом обсяг власних надходжень Херсона можна, зокрема, пов'язувати з наслідками тривалих обстрілів, які призвели до скорочення діяльності бюджетних установ, кількості платних послуг та можливостей використання майна.

Водночас у 2026 році з орендою в Херсоні ситуація змінилася: лише за перше півріччя бюджетні установи міста отримали від неї понад 1,5 мільйона гривень проти 11 тисяч за весь 2025 рік.

У 2026 році структура почала змінюватися

За перше півріччя 2026 року бюджетні установи Одеси отримали 241,4 мільйона гривень власних надходжень, Миколаєва – 189,3 мільйона, Херсона – 28,6 мільйона.

У всіх трьох містах більшу частину власних надходжень у цей період становили кошти другої групи. У Миколаєві це 163,1 мільйона гривень, в Одесі – 150,7 мільйона, у Херсоні – 25,1 мільйона.

Водночас порівняно з 2025 роком в Одесі та Миколаєві помітно зросла роль коштів на виконання цільових заходів.

У Миколаєві за весь 2025 рік за цим напрямом надійшло 8,7 мільйона гривень, тоді як лише за перше півріччя 2026 року – вже 38,9 мільйона.

Ще виразніша зміна в Одесі: 6,9 мільйона гривень у 2025 році проти 82,7 мільйона лише за перші шість місяців 2026 року.

Заробили самі: найбільше витрачають на освіту

Бюджетний кодекс визначає, на що можна витрачати кошти кожної підгрупи власних надходжень. Казначейська звітність окремо показує видатки коштом першої та другої груп.

Коштом коштів першої групи, тобто отриманих від платних послуг, господарської діяльності, оренди та реалізації майна, у 2025 році бюджетні установи Миколаєва витратили 46,4 мільйона гривень, Одеси – 174,1 мільйона, Херсона – 3,2 мільйона.

Основним напрямом була освіта, адже саме заклади освіти надають найбільше платних послуг. На неї спрямували 31,7 мільйона гривень у Миколаєві, майже 130 мільйонів в Одесі та 2,9 мільйона у Херсоні.

Водночас між містами помітні відмінності за окремими напрямами. В Одесі у 2025 році на культуру та мистецтво за рахунок першої групи спрямували 12,7 мільйона гривень, у Миколаєві – 2,8 мільйона.

Натомість на фізичну культуру і спорт Миколаїв витратив 10,9 мільйона гривень, тоді як Одеса – близько 118 тисяч, а Херсон – 28,7 тисячі гривень.

У першому півріччі 2026 року освіта також залишалася найбільшим напрямом таких видатків. На неї спрямували 15,5 мільйона гривень у Миколаєві, 67 мільйонів в Одесі та 1,8 мільйона у Херсоні.

Схоже співвідношення збереглося і щодо спорту: Миколаїв витратив 4,8 мільйона гривень, Одеса – 65 тисяч.

Благодійні гроші: не завжди місто вирішує, куди їх витрачати

З коштами другої групи ситуація інша. Органи влади не завжди можуть самостійно визначати напрями їх використання.

Якщо благодійник прямо визначив, на що мають бути витрачені передані гроші, товари, роботи або послуги, отримувач має дотримуватися цього призначення.

У 2025 році видатки коштом другої групи становили 519 мільйонів гривень у Миколаєві, 159,7 мільйона в Одесі та 52,5 мільйона у Херсоні.

Основним напрямом знову була освіта. На неї спрямували 249,5 мільйона гривень у Миколаєві, 112,4 мільйона в Одесі та 27,5 мільйона у Херсоні.

У Херсоні другою за обсягом статтею після освіти стало державне управління – 16,6 мільйона гривень, майже третина всіх видатків другої групи.

Але в Миколаєві вирізняється ще одна велика стаття – житлово-комунальне господарство.

У 2025 році на нього коштом другої групи спрямували 192,2 мільйона гривень. Зокрема, 55 мільйонів пішли на благоустрій, а 136,3 мільйона – на реалізацію проєктів та заходів із відновлення житлового фонду, пошкодженого або знищеного внаслідок збройної агресії.

В Одесі понад 100 мільйонів спрямували на соцзахист

У першому півріччі 2026 року коштом другої групи власних надходжень Миколаїв витратив 139,1 мільйона гривень, Одеса – 146,6 мільйона, Херсон – 24,2 мільйона.

У Миколаєві найбільшим напрямом залишалася освіта – 61,6 мільйона гривень. У Херсоні на неї припало 14,9 мільйона.

В Одесі картина інша. Найбільше коштів другої групи за перше півріччя 2026 року спрямували на соціальний захист та соціальне забезпечення – 102,7 мільйона гривень. На освіту припало 39,5 мільйона.

У Миколаєві другою за обсягом статтею стала «інша діяльність» – 32,3 мільйона гривень. На соціальний захист за цей період спрямували 28,8 мільйона, а на житлово-комунальне господарство – 13,6 мільйона.

Три міста, різні джерела і різні витрати

Власні надходження бюджетних установ – це не одне джерело грошей. До них одночасно належать плата за послуги, оренда майна, доходи від господарської діяльності, благодійні внески, гранти, дарунки та кошти на виконання цільових заходів. Можливості їх використання залежать від походження та призначення грошей.

Порівняння Одеси, Миколаєва та Херсона показує суттєві відмінності.

У 2025 році в Одесі понад половину власних надходжень становили кошти першої групи, пов'язані з діяльністю самих бюджетних установ. У Миколаєві та Херсоні переважали інші джерела, насамперед благодійні внески, гранти та дарунки.

У першому півріччі 2026 року структура змінилася: в Одесі та Миколаєві помітно зросла роль коштів, отриманих для виконання цільових заходів.

Відмінності є і в напрямах використання грошей. Кошти першої групи переважно спрямовували на освіту. Водночас між містами суттєво різняться суми видатків на культуру, спорт, житлово-комунальне господарство та інші сфери.

Ще різноманітнішими є напрями використання другої групи. У Миколаєві у 2025 році 192,2 мільйона гривень спрямували на житлово-комунальне господарство, зокрема на відновлення пошкодженого та знищеного житла. В Одесі у першому півріччі 2026 року 102,7 мільйона гривень пішли на соціальний захист та соціальне забезпечення.

Таким чином, власні надходження можуть бути суттєвим додатковим ресурсом бюджетних установ. Водночас можливості розпоряджатися цими коштами різняться та залежать як від джерела надходжень, так і від їхнього призначення.

Сергій Бондаренко