Бюджети окупованих громад Херсонщини пішли на виживання та відновлення

20 територіальних громад Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які перебувають під тимчасовою окупацією, продовжують виконувати окремі завдання місцевого управління. Вони розпоряджаються бюджетними коштами, забезпечують роботу частини установ і програм, підтримують контакт із мешканцями та ухвалюють управлінські рішення, однак після тривалої окупації їхня діяльність дедалі більше відрізняється від традиційної моделі місцевого самоврядування. 

Дослідження "Бюджети в екзилі 3.0" показало, як громади управляють коштами, підтримують жителів та готуються до майбутнього відновлення.

Експерти проаналізували бюджетні та управлінські процеси у 20 громадах за 2025 рік, а також порівняли їх із показниками 2021–2024 років. Для цього дослідили офіційні документи, закупівлі, декларації, відповіді на інформаційні запити, законодавство, а також провели фокус-групи та глибинні інтерв’ю.

ІНФОГРАФІКА: probudget.org.ua

За словами координатора Громадського Партнерства "За прозорі місцеві бюджети!" Анатолія Бойка, експертна команда досліджувала, як зробити формування та використання бюджетів окупованих громад більш прозорим і корисним для самих громад. Він зазначив, що це питання є частиною ширшої дискусії про державну політику щодо тимчасово окупованих територій та органів місцевого самоврядування.

Дослідження показало, що після окупації громади не припинили існування. Вони зберегли частину установ і програм, бюджетний процес, реєстри, комунікацію з жителями та можливість ухвалювати управлінські рішення. Водночас місцеві бюджети дедалі більше використовуються для підтримки роботи органів влади, релокованих або дистанційних послуг, допомоги жителям і внутрішньо переміщеним особам, а також підготовки до відновлення.

Фінансова модель громад зазнала суттєвих змін. У 2021 році податкові надходження були основним джерелом доходів у 16 із 20 громад. У 2025 році таких громад не залишилося. Сукупні податкові надходження громад вибірки скоротилися на 91,6% порівняно з 2021 роком. Водночас офіційні трансферти становили 85,5% суми податкових надходжень і трансфертів.

ІНФОГРАФІКА: probudget.org.ua

Автори дослідження наголошують, що сама залежність від державних трансфертів не свідчить про неефективність громад. Саме державне фінансування дозволило їм зберігати операційну спроможність. Водночас проблемою залишається непередбачуваність фінансування, оскільки середньострокове планування значною мірою залежить від щорічних рішень.

Провідна експертка проєкту Олена Ніжельська звернула увагу на посилення централізації управління. За її словами, держава досі не визначила завершеної моделі роботи органів місцевого самоврядування поза межами територій громад, а функції та фінансування часто визначаються щорічними рішеннями.

Щодо прозорості, усі 20 громад мають офіційні сайти. Проте за п’ять бюджетних років на них вдалося знайти лише 68 зі 100 можливих рішень про затвердження бюджетів та 59 зі 100 річних звітів про їх виконання. Публічне обговорення бюджету на 2026 рік зафіксували лише в одній громаді.

ІНФОГРАФІКА: probudget.org.ua

Водночас із 60 інформаційних запитів 59 отримали відповіді у встановлений законом строк. Таким чином, індивідуальні запити працюють ефективніше, ніж системне оприлюднення бюджетної інформації та залучення жителів до бюджетного процесу.

Скоротилася і мережа установ. У досліджених сферах кількість установ та/або працівників зменшилася на 44–77% порівняно з початком 2022 року. Попри це, громади продовжують виконувати окремі функції у сфері освіти, соціального захисту, охорони здоров’я, культури, молодіжної роботи та адміністрування.

Автори дослідження застерігають, що саме скорочення кількості установ чи працівників не можна автоматично вважати втратою спроможності. Спочатку, на їхню думку, потрібно визначити перелік функцій громади, цільові групи та очікуваний результат, а вже потім — необхідну кількість працівників, установ і фінансування.

ІНФОГРАФІКА: probudget.org.ua

Представники військових адміністрацій також повідомили про проблеми з фінансуванням. Зокрема, начальниця фінансового управління Сіверськодонецької міської військової адміністрації Марина Багрінцева заявила, що бюджет її громади наступного року скорочується на 57%, при цьому залишається невизначеність щодо подальшої роботи та повноважень органів влади.

За висновками дослідження, тимчасова модель існування громад в екзилі фактично стала довготривалою. Держава досі не має завершеної правової та управлінської моделі для таких громад із чітко визначеними функціями, принципами фінансування, стандартами підзвітності та участі жителів, а також механізмом переходу до роботи після деокупації.

Експерти пропонують будувати подальшу політику передусім навколо функцій громад. Спочатку має бути визначено, які послуги та функції громада повинна забезпечувати в умовах окупації, для кого і з яким результатом. Після цього, за їхнім підходом, можна визначати структуру органів управління, кількість працівників, мережу установ та необхідний обсяг фінансування.