Херсон без дотацій: як зникнення двох воєнних трансфертів переформатовувало міський бюджет

У прогнозі бюджету Херсонської міської громади на 2027–2029 роки заклали різке скорочення державних трансфертів – зокрема, дві воєнні дотації, які у 2025-2026 роках забезпечували значну частину фінансування, надалі вказані на рівні нуля. Водночас власні доходи громади прогнозують із щорічним зростанням на 12-15%, але загальний обсяг бюджету у 2027 році може бути майже на п'яту частину менше за затверджений показник 2026 року.

Центр публічних розслідувань проаналізував прогноз бюджету Херсонської міської територіальної громади на 2027–2029 роки.

Розпорядженням № 1120р від 27.08.2026 начальник Херсонської МВА Ярослав Шанько схвалив прогноз бюджету Херсонської міської територіальної громади на 2027-2029 роки – документ середньострокового планування, який хоч і не є самим бюджетом, але формує граничні показники для нього. 

За цифрами документа проглядається структурний злам: зростання власних надходжень громади контрастує з різким падінням трансфертної підтримки з державного бюджету.

Власні доходи ростуть, бюджет падає

За документом, доходи бюджету громади без урахування трансфертів у 2027 році прогнозують на рівні 1,35 млрд грн. Це на 12,1% або 145,3 млн грн більше, ніж затверджено на 2026 рік. У наступні два роки доходи також мають зростати: до 1,55 млрд грн у 2028 році та 1,74 млрд грн у 2029 році.

Основним джерелом надходжень залишається податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Він забезпечуватиме понад 75% доходів загального фонду: у 2027 році очікують отримати близько 1,01 млрд грн, а до 2029 році ця сума має зрости до 1,39 млрд грн.

Водночас загальний обсяг бюджету громади з урахуванням трансфертів у 2027 році прогнозують у 2,1 млрд грн. Це майже на п'яту частину менше за затверджений бюджет на 2026 рік – 2,59 млрд грн, і менше за фактичний обсяг бюджету 2025 року – 2,94 млрд грн.

ІНФОГРАФІКА: ЦПР

Тобто зменшення загального бюджету не означає, що громада очікує падіння власних доходів. Навпаки, її доходи без державних трансфертів мають зростати. Різниця пояснюється передусім змінами в обсягах і механізмах державної фінансової підтримки громад.

Зникнення двох "воєнних" дотацій

Документ показує, що у 2025–2026 роках бюджет Херсона тримався на двох особливих трансфертах, яких немає в прогнозі на 2027–2029 роки взагалі — вони прописані нулем:

• додаткова дотація на функціонування територій, де ведуться бойові дії: 84,2 млн грн у 2026 році та 0 грн у 2027-2029 роках;
• додаткова дотація на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих територіях: 643,5 млн грн у 2025-му, 237,5 млн грн у 2026-му, 0 грн надалі.

Це не єдиний показник, який суттєво змінюється. Базова дотація – кошти з держбюджету для підтримки місцевих бюджетів – у 2026 році становила 624 млн грн, а на 2027 рік у прогнозі заклали лише 111,4 млн грн. Тобто сума виглядає меншою більш ніж у п’ять разів.

Загалом трансферти з держбюджету, за прогнозом, скоротяться з 1,357 млрд грн у 2026 році до 728,4 млн грн у 2027 – майже на 46%.

Втім, це не означає, що Херсон справді отримає на 46% менше державної підтримки. У самому документі пояснюють, що Бюджетна декларація на 2027-2029 роки поки не містить розподілу окремих міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами. Автори прогнозу називають це свідченням "мінливості та непередбачуваності державної трансфертної політики".

Простіше кажучи, місто наразі заклало у прогноз лише ті кошти, щодо яких є визначені дані. Остаточні суми державної підтримки мають визначити під час формування бюджетів на відповідний рік, тому показники можуть суттєво змінитися.

Найбільше падіння – по видатках ЖКГ та цивільного захисту

У видатках зміни ще помітніші. На житлово-комунальне господарство у 2026 році передбачено 553,3 млн грн, а на 2027 – лише 125,3 млн грн. Тобто фінансування скорочується у 4,4 раза. Департамент міського господарства як головний розпорядник коштів також втрачає значну частину фінансування – з 709 млн грн у 2026 році до 192,8 млн грн у 2027.

Ще суттєвіше урізають видатки на цивільний захист: зі 192,5 млн грн у 2026 році вони падають до 37,4 млн грн у 2027 – на 81%. Управління капітального будівництва теж фактично втрачає фінансування. Якщо у 2025 році воно мало 83,7 млн грн, то у 2026 сума скоротилася до 6,6 млн грн і, за прогнозом, залишатиметься такою ж до 2029 року.

ІНФОГРАФІКА: ЦПР

На цьому тлі освіта виглядає винятком. Її фінансування, навпаки, щороку зростає: з 1,063 млрд грн у 2026 році до 1,249 млрд грн у 2027 та майже 1,49 млрд грн у 2029 році. Значну частину цього приросту забезпечує освітня субвенція – вона має збільшитися з 373,7 млн грн у 2026 році до 718,3 млн грн у 2029 році.

Окреме питання – фінансування самої Херсонської МВА як головного розпорядника коштів. У 2026 році на неї передбачено 45,7 млн грн, а у прогнозі на 2027–2029 роки стоїть нуль гривень. У документі не пояснюється, чому фінансування повністю зникає. Це може бути пов’язано з майбутньою реорганізацією або зміною підходу до фінансування апарату, але не виключено, що йдеться про технічну неточність у прогнозі.

Публічні інвестиції та економічний контекст

Портфель пріоритетних публічних інвестицій громади на 2025-2029 роки становить 367,6 млн грн. Однак основна частина цих коштів припадає лише на 2026 рік – 261,6 млн грн, або 71% від загальної суми. Переважно гроші планують спрямувати на облаштування укриттів у закладах освіти: 251,3 млн грн із 292,1 млн грн, передбачених на весь період для сектору "Освіта і наука".

Після 2026 року обсяги інвестицій різко скорочуються. У 2027–2029 роках на них планують витрачати лише по 29,5-33,1 млн грн на рік – тобто більш ніж десяту частину від рівня 2026 року.

Прогноз бюджету базується, зокрема, на показниках соціально-економічного розвитку громади за перше півріччя 2026 року. Вони показують неоднозначну ситуацію. Обсяг реалізованої промислової продукції у січні-березні 2026 року зріс на 43,5% порівняно з тим самим періодом 2025 року – з 1,216 млрд до 1,745 млрд грн. Водночас індекс споживчих цін становив 109,9%, тому частина цього зростання пояснюється не збільшенням реального виробництва, а підвищенням цін.

Підприємницька активність також змінюється. За пів року в громаді стало на 50 менше об’єктів роздрібної торгівлі – їх залишилося 578. Кількість ФОПів скоротилася на 234 особи, до 17,9 тисячі. Водночас юридичних осіб побільшало на 124 – до 21,7 тисячі. Це радше свідчить про перебудову та укрупнення бізнесу, ніж про його повне згортання.

Найбільше обмеження для економіки громади – це стан сільськогосподарських земель. З 22 109,4 га угідь розмінували лише 6 116,31 га, або 27,7%. До сільгоспвиробництва фактично повернули тільки 3 668 га – менше ніж 17% від довоєнного потенціалу. За перше півріччя розмінували ще 624,33 га. Якщо темпи не зміняться, на повне розмінування земель громади можуть знадобитися роки.

ІНФОГРАФІКА: ЦПР

Проблеми є і на ринку праці. У січні-червні 2026 року роботодавці заявили 1372 вакансії, але вдалося заповнити лише 618 із них — приблизно 45%. Водночас на обліку перебували 745 безробітних, серед яких 610 жінок та 277 внутрішньо переміщених осіб. Найбільше роботодавцям потрібні медики, водії, бухгалтери та кваліфіковані робітники. Середня зарплата, яку пропонували у вакансіях, становила 21 262 грн.

Висновок

Документ показує дві паралельні тенденції. З одного боку, власні доходи громади мають щороку зростати приблизно на 12–15%. Це означає, що автори прогнозу обережно розраховують на поступове відновлення бізнесу та зайнятості.

З іншого боку, загальний обсяг бюджету у прогнозі скорочується майже на третину. Причиною є, що у 2027-2029 роках не враховані дві великі державні дотації, які громада отримувала під час війни. У самому документі пояснюють, що це пов’язано не зі погіршенням економічної ситуації, а з методикою прогнозування: відповідних коштів поки немає у Бюджетній декларації.

Тому різке скорочення видатків на ЖКГ, цивільний захист і капітальне будівництво не обов’язково означає, що саме стільки громада фактично витратить у 2027 році. Якщо держава згодом передбачить додаткові дотації, ці видатки можуть частково повернутися. Однак наразі громада планує наступні роки, виходячи зі значно меншого обсягу доступних коштів.