3,7 мільярда на "Незламну Одесу": будівлям ушестеро більше, ніж людям

З 3,7 мільярда гривень програми "Незламна Одеса" на відновлення будівель місто закладає 2,5 мільярда, а на пряму допомогу постраждалим – 406 мільйонів.

Наприкінці жовтня начальник Одеської міської військової адміністрації (МВА) Сергій Лисак підписав чергові зміни до програми. Центр публічних розслідувань проаналізував, як місто розподілило гроші програми до 2029 року.

Програма на 2024-2029 роки передбачає 3,7 млрд грн на шість напрямів. Найбільше коштів – 2,5 млрд грн (67,5%) – спрямують на ремонт пошкоджених будівель, найменше – 3,8 млн грн – на оформлення документів на пошкоджене майно. Інші витрати стосуються пального для генераторів, відновлення пам’яток, допомоги людям, захисту енергетики та виплат комунальникам.

Цього разу змінили лише один захід – захист енергооб'єктів габіонами. Раніше на нього передбачили 4,9 млн грн лише на 2025 рік, а тепер додали ще 6,3 млн грн з міського бюджету на 2026 рік для КП "Теплопостачання міста Одеси". Через це загальний обсяг програми зріс із 3 703,4 до 3 709,8 млн грн.

Пальне, щоб не згасло світло й не вихолонули будинки

Перша група заходів передбачає створення запасу пального для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та підтримки роботи комунальної інфраструктури. На це заклали 193,9 млн грн.

З них 126,7 млн грн спрямують на пальне для генераторів та інших джерел безперебійного живлення соціальних та комунальних об’єктів. Основну частину коштів – 106,7 млн грн – упродовж 2024-2028 років отримають Департамент міського господарства та КП "Міські дороги".

Ще 20 млн грн у 2026 році передбачили для комунальної установи "Рятувально-водолазна служба" – на пальне для джерел безперебійного живлення. Для яких саме об'єктів і чому ці гроші з'явилися лише у 2026 році, документ не пояснює.

Ще 67,2 млн грн передбачили на пальне та мастильні матеріали для систем життєзабезпечення в осінньо-зимовий період 2025-2027 років. Витрати зростатимуть щороку: із 7,5 млн грн у 2025 році до 18,8 млн у 2026 та 41 млн грн у 2027 році. Із загальної суми 12,3 млн грн має надійти з державного бюджету, решту профінансує місто. При цьому у 2027 році всі витрати покладуть на міський бюджет.

У програмі не уточнюють, скільки саме пального планують закупити та на який період його вистачить.

Документи на пошкоджене майно

Друга група заходів найменша, і всього один захід у ній. Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" разом з Департаментом комунальної власності готує документи на об'єкти нерухомості, пошкоджені бойовими діями, терактами й диверсіями.

Це довідки про державну реєстрацію речових прав і технічні паспорти. На це відведено 3,8 млн грн на 2024-2027 роки. Група важлива не сумою, а логікою: це перший крок до будь-яких виплат та ремонтів, бо власник мусить підтвердити права на майно. Скільки таких довідок мають видати, у документі не вказали.

Пам'ятки й комунальні будівлі

Третя група передбачає відновлення пошкоджених війною будівель, зокрема пам’яток культурної спадщини. На неї заклали 393,4 млн грн і передбачили два заходи.

Найбільший із них – збереження та відновлення комунальних нежитлових будівель. На будівельні, ремонтні й реставраційні роботи у 2025 році виділили 3,4 млн грн, а з 2026 до 2029 року планують щороку спрямовувати по 80 млн грн. Загалом це 323,4 млн грн. Щороку роботи мають охоплювати близько шести об’єктів.

Ще 70 млн грн передбачили на невідкладні роботи з усунення аварійного стану пам’яток культурної спадщини: 50 млн грн у 2026 році та 20 млн грн у 2027 році. Йдеться насамперед про консервацію будівель, щоб зупинити їх руйнування, а не про повноцінну реставрацію.

Аварійні будинки й будівлі: головна частина програми

На четверту групу – ліквідацію наслідків пошкодження будівель і споруд – передбачили 2,5 млрд грн на 12 заходів. Фінансування розподілили на шість років: від 195,8 млн грн у 2024 році до пікових 797,7 млн у 2026 році. Далі суми поступово зменшуються: 434,2 млн у 2027 році, 410 млн у 2028 та 270 млн у 2029 році.

Спочатку місто планує обстежувати пошкоджені будівлі. На технічну експертизу нежитлових споруд виділили 117 млн грн, житлових будинків – 113,2 млн. Загалом це 230,2 млн грн. При цьому обстеження нежитлових будівель коштує майже половину суми, яку передбачили на усунення їхнього аварійного стану (117 млн проти 242 млн), тоді як для житла ця частка становить лише 17% (113,2 млн проти 650 млн). Причину такої різниці у документі не пояснили.

Основні витрати припадають на відновлення житла. Найбільше – 922,2 млн грн – передбачили на ремонт спільного майна багатоквартирних будинків, пошкоджених обстрілами. Ще 650 млн грн спрямують на усунення аварійного стану житлових будинків. З цієї суми 400 млн, або 62%, запланували витратити лише у 2026 році. На капітальний ремонт багатоквартирних будинків заклали 331,3 млн грн.

Окремо 242 млн грн передбачили на усунення аварійного стану нежитлових будівель. З них 237 млн отримає Департамент з благоустрою, ще 5 млн у 2024 році передбачили Управлінню капітального будівництва.

Серед допоміжних витрат – 93,4 млн грн на матеріали, обладнання та спецтехніку для протиаварійних робіт. Ще 22 млн грн спрямують на ремонт лікарень і заміну знищеного обладнання, з яких 21 млн становить державне фінансування. На ремонт адміністративних будівель міськради передбачили 8,2 млн грн, а на розбирання пошкоджених житлових будинків – 134 тис. грн.

Окремо місто підтримуватиме ОСББ, які беруть участь у державній програмі "ВідновиДІМ". На виготовлення проєктної документації для них виділили 1,6 млн грн. Ще 2 млн грн передбачили на часткове відшкодування витрат шести ОСББ: трьом у 2026 та трьом у 2027 році.

Водночас у програмі є проблема з оцінкою результатів. Для чотирьох найдорожчих заходів загальною вартістю понад 2,1 млрд грн, тобто майже 86% усієї групи, результати описані загальними формулюваннями про відновлення безпечних умов проживання та усунення аварійних ситуацій. Кількість будинків, які планують відремонтувати, не вказана. 

Генератори для багатоквартирних будинків

П'ята група має один захід і стосується енергонезалежності будинків. Місто частково компенсує ОСББ, житлово-будівельним та обслуговуючим кооперативам вартість електрогенераторів, джерел альтернативної енергії та обладнання для накопичення електроенергії.

Мета, за документом, – аварійне електропостачання в умовах воєнного стану. Порядок компенсації визначає виконавчий комітет міськради, і в самій програмі його немає. Витрати становлять 24,6 млн грн: 2,6 млн у 2025, 12 млн у 2026, 10 млн у 2027 році. За районами гроші розділили так: Приморський район отримає 7,8 млн, Пересипський – 7,1 млн, Хаджибейський – 5,2 млн, Київський – 4,5 млн. Скільки будинків зможуть отримати компенсацію, у документі також не вказали.

Допомога людям, виплати комунальникам, захист інфраструктури

Остання група охоплює сім заходів із протидії агресії та ліквідації її наслідків. На них передбачили 591 млн грн, або 16% програми.

Найбільша стаття витрат – 384,5 млн грн адресної допомоги людям, чиє житло пошкоджене або зруйноване. Кошти розподілять між 2025 і 2027 роками, а виплати здійснюватимуть районні адміністрації. Найбільше отримає Хаджибейський район – 128,6 млн грн, Приморський – 120 млн, Київський – 88 млн, Пересипський – 47,9 млн. Ще 21,3 млн грн передбачили на допомогу для тимчасового проживання. Загалом пряма підтримка постраждалих становить 405,8 млн грн, або 11% програми.

Ще 95,9 млн грн спрямують на муніципальні виплати працівникам комунальних підприємств, залученим до невідкладних робіт. З цієї суми 32 млн грн припадає на 2026 рік, 63,9 млн – на 2027 рік. Окремо 2,2 млн грн з обласного бюджету передбачили для заохочення працівників комунальних підприємств, які будують фортифікаційні споруди в зоні бойових дій.

На техніку та захист інфраструктури виділили ще кілька статей. Зокрема, 57,3 млн грн з державного бюджету у 2025 році передбачили на придбання дев'яти одиниць спеціалізованого транспорту й тракторів для ліквідації наслідків обстрілів. Ще 11,2 млн грн спрямують на габіони для захисту енергетичних об'єктів критичної інфраструктури, з них 6,3 млн на 2026 рік додали саме останніми змінами. На забезпечення роботи п'яти мобільних пунктів незламності у 2026-2027 роках заклали 18,7 млн грн.

Що з цього випливає

Аналіз заходів показує, що на ремонт будівель місто заклало вшестеро більше, ніж на пряму допомогу постраждалим: 2,5 млрд проти 405,8 млн грн. Конкретні результати визначили лише для кількох заходів: відновлення близько шести комунальних об'єктів щороку, підтримки шести ОСББ, роботи п'яти пунктів незламності та закупівлі дев'яти одиниць техніки. Для найдорожчих статей, зокрема ремонту житла, таких показників немає.

У 2029 році з усіх шести груп залишаться лише три заходи: відновлення спільного майна будинків, їхній капітальний ремонт та відновлення комунальних будівель.